Потайна блискавка тим і хороша, що її взагалі не видно на готовому виробі. Але щоб досягти цього ефекту, звичайна лапка не підійде — потрібна спеціальна, з двома жолобками під зубчики стрічки. Без неї шов виходить кривим, а зубці блискавки постійно стирчать назовні, як не крути тканину.
Я сама колись намагалась пришити потайну блискавку звичайною лапкою для змійок — результат був такий, що довелось перепорювати тричі. Тому розберемо все по порядку, щоб і у вас з першого разу вийшло рівно.
Що таке лапка для потайної блискавки і чим вона відрізняється
Зовні ця лапка схожа на маленьку пластикову або металеву деталь з двома канавками знизу. Саме ці канавки — головна фішка. Коли ви кладете блискавку під лапку, зубчики стрічки заходять у жолобок і розгортаються, ніби розкриваються назовні. Голка тоді прошиває тканину максимально близько до зубців, але не зачіпає їх.
Звичайна лапка для блискавки притискає стрічку плазом, тому шов виходить далі від зубців — і потайною така блискавка вже не буде, скільки не намагайся.
Лапки для потайної блискавки бувають:
- пластикові прозорі — найпоширеніший варіант, підходить майже до всіх побутових машин;
- металеві — трохи довговічніші, часто йдуть у комплекті з машинками Pfaff, Bernina;
- універсальні з адаптером — для машин з іншим типом кріплення лапки (не защібка, а гвинт).
Якщо машина без спеціального кріплення для лапок (наприклад, старі “Чайки” чи “Подільські”), доведеться шукати лапку з перехідником або замовляти під конкретну модель.
Підготовка перед шиттям
Перш ніж братися за машину, блискавку варто трохи “приручити”. Річ у тім, що потайні блискавки продаються зі скрученими зубцями — вони ніби загорнуті всередину стрічки. Це нормально, так і має бути, поки блискавка не пришита.
Пропрасуйте стрічку через тонку бавовняну тканину або марлю невеликим прасуванням з паром, притискаючи зубці так, щоб вони трохи розкрутилися і лягли рівніше. Не переусердствуйте — занадто гаряча праска може розплавити пластикові зубці, особливо на дешевих блискавках.
Далі приколіть блискавку до тканини лицьовою стороною до лиця виробу, зубцями до зрізу. Тут важливий момент: краї стрічки і зрізу тканини мають збігатися, інакше готовий шов “потягне” в один бік.
Як встановити лапку на машину
На більшості сучасних машин (Janome, Brother, Singer з побутовим кріпленням) лапка встановлюється так само, як і будь-яка інша — защібається на тримач, поки не почуєте клацання. Голка при цьому має бути піднята у верхнє положення.
Деякі моделі лапок мають гвинт регулювання положення голки — це важливо, бо голка повинна проходити рівно посередині між двома жолобками, не зачіпаючи саму лапку. Якщо голка б’є в лапку — почуєте характерний стукіт, і краще одразу зупинитись, поки голка не зламалась.
На комп’ютеризованих машинах іноді потрібно вибрати відповідний режим у меню (наприклад, “лапка для потайної блискавки” в списку аксесуарів) — це впливає на розпізнавання типу лапки і швидкість.
Процес шиття крок за кроком
Ось тут починається найцікавіше — сам процес пришивання.
- Покладіть тканину з приколотою блискавкою під лапку так, щоб зубчики потрапили точно в правий жолобок лапки (для правого боку блискавки).
- Опустіть лапку, притисніть тканину.
- Починайте шити зверху вниз, притримуючи зубці пальцем так, щоб вони весь час були розкриті і “заходили” в жолобок рівно.
- Прошийте до самого низу блискавки, наскільки дозволяє лапка — зазвичай останні 3-5 см доведеться дошивати вручну або звичайною лапкою, бо повзунок заважає.
- Повторіть те саме з другим боком блискавки, використовуючи вже лівий жолобок лапки.
Швидкість тут не найкращий помічник. Краще шити повільно, контролюючи, щоб тканина не зсувалась і зубчики не вислизали з канавки. Якщо машина має регулювання швидкості — поставте середню або нижчу.
Після того як обидва боки пришиті, зашийте нижню частину — там, де закінчується блискавка і починається основний шов виробу (наприклад, шов спідниці чи сукні). Це найскладніший момент, бо саме тут потрібно з’єднати шов блискавки з основним швом так, щоб не залишилось дірки чи нахлесту.
Типові помилки і як їх уникнути
Найчастіше проблема в тому, що зубці все одно трохи видно з лицьової сторони. Зазвичай це означає, що шов пройшов занадто далеко від зубчиків — тобто зубці не потрапили точно в жолобок лапки під час шиття.
Друга поширена помилка — перекіс виробу після пришивання блискавки. Це відбувається, коли тканину з одного і другого боку приколювали нерівно, не збігаючи контрольні точки (наприклад, лінію талії на спідниці).
Третя проблема — блискавка “хвиляститься”, тобто тканина навколо неї бгається. Тут винна занадто щільна натяжка нитки або те, що ви тягнули тканину під час шиття замість того, щоб дати машині самій її подавати.
Ще один нюанс — деякі тканини (шифон, атлас) люблять зісковзувати з-під лапки. У такому разі допомагає тонкий папір для шиття (папір для випічки теж підійде), підкладений під тканину — після прошивання його просто відривають.
Чи можна пришити потайну блискавку без спеціальної лапки
Технічно — можна, якщо у вас звичайна лапка для блискавок з можливістю зсуву голки вбік. Доведеться вручну відгинати зубці пальцями під час шиття, притримуючи їх максимально близько до лінії строчки. Результат буде гіршим за той, що дає спеціальна лапка, але для одного разового виробу цілком підійде.
Також є варіант пришити потайну блискавку вручну потайним стібком — довше, зате точніше на складних ділянках типу кутів чи виточок.
Але якщо ви шиєте регулярно — краще один раз купити лапку. Коштує вона недорого, зазвичай від 50 до 150 гривень залежно від бренду, а часу і нервів економить чимало.
—
Лапка для потайної блискавки — не той аксесуар, без якого зовсім не обійтись, але з нею результат виглядає набагато охайніше і професійніше. Головне — не поспішати під час шиття, стежити за тим, щоб зубчики блискавки чітко потрапляли в жолобки лапки, і не боятись перепробувати кілька разів на клаптику тканини перед основним виробом. Практика тут вирішує більше, ніж будь-яка інструкція.