Які нитки використовувати для шкіри

Шкіра — матеріал непрощаючий. Якщо взяти звичайні бавовняні нитки для бавовни чи трикотажу, шов протримається місяць-два, а потім почне розлазитися просто на очах. Причина проста: шкіра жорсткіша, товща, і нитка постійно тертиться об край проколу голкою. Тому тут працюють свої правила.

Чому звичайна нитка не витримує

Бавовняна нитка гарна для бавовни, але для шкіри — ні. Вона слабо тримає навантаження на розрив і швидко перетирається в місці проколу. До того ж бавовна боїться вологи — набухає, а потім пересихає, стає крихкою. Якщо шиєте сумку чи ремінь, який буде постійно контактувати з руками, потом, дощем — така нитка просто не доживе до весни.

Поліестерова чи нейлонова нитка тут набагато практичніша. Вона еластичніша, менше боїться тертя, не гниє від вологи і тримає колір роками.

Поліестер чи нейлон — що обрати

Це найпоширеніше питання серед тих, хто тільки починає шити шкіряні вироби.

Поліестерова нитка — універсальний варіант. Не розтягується сильно, стійка до ультрафіолету, добре тримає форму. Підходить майже для будь-яких шкіряних виробів — від гаманців до чохлів на телефон. Мінус хіба один: при постійному УФ-опроміненні (наприклад, автомобільні чохли на сидіння) з часом трохи втрачає міцність, хоч і повільніше за нейлон.

Нейлонова нитка гнучкіша, еластичніша, добре пружинить. Часто використовується у взуттєвій промисловості та для виробів, які постійно згинаються — ремені, сумки з жорсткою експлуатацією. Але є нюанс: нейлон сильніше боїться сонця. Ремінь, який лежить на панелі авто ціле літо, прошитий нейлоном, може з часом дати жовтизну і втратити частину міцності.

Якщо вибирати щось одне для домашнього використання — поліестер безпечніший варіант на всі випадки життя.

Вощені нитки — окрема історія

Для ручного шиття шкіри майстри майже завжди беруть вощені нитки. Це та ж поліестерова чи нейлонова основа, тільки просочена воском (натуральним бджолиним або синтетичним).

Навіщо це потрібно:

нитка ковзає крізь шкіру легше, менше тертя — рука не так втомлюється;
шви менше “розкошлачуються” на зрізах;
вощення додатково захищає від вологи;
вузли тримаються надійніше, не розповзаються.

Мінус один — воскова нитка не годиться для машинного шиття, бо віск накопичується на голці і в човнику, машина починає “плюватися” і забиватися. Вощена нитка — це виключно ручна робота, сідельний шов, робота шилом і двома голками.

Товщина нитки: як не помилитися з номером

Ось тут більшість новачків і губляться. Товщина нитки для шкіри позначається по-різному залежно від виробника — в тексах, в мм або старою системою номерів (чим більший номер, тим тонша нитка — плутанина ще та).

Орієнтовно:

Тонка шкіра (до 1 мм) — гаманці, обкладинки для блокнотів, дрібні аксесуари. Тут підійде нитка 0,4–0,6 мм або тонкий поліестер номер 40-60.
Середня шкіра (1–2,5 мм) — сумки, чохли, ремені звичайної товщини. Оптимально нитка 0,6–0,8 мм.
Товста шкіра (від 3 мм) — сідла, ремінь для тяжкого спорядження, взуття. Тут вже беруть нитку 0,8–1 мм і товщі, часто здвоєну.

Занадто товста нитка на тонкій шкірі виглядає грубо і рве матеріал по лінії шва. Занадто тонка на товстій шкірі — шов буде слабким і швидко порветься під навантаженням. Правило просте: чим товщий матеріал, тим товща нитка, і навпаки.

Голка теж має значення

Нитка сама по собі не працює правильно, якщо голка підібрана невдало. Для шкіри потрібні спеціальні голки з клиноподібним чи трикутним вістрям (leather point) — вони прорізають матеріал, а не проколюють, як круглі голки для тканини. Якщо взяти звичайну голку для трикотажу і товсту нитку для шкіри — голка просто зламається або застрягне.

На побутовій швейній машинці для роботи зі шкірою до 1,5 мм зазвичай ставлять голку №90-100 з трикутним вістрям. Для товщої шкіри — №110-120. І тут ще один нюанс: вушко голки має бути достатньо великим, щоб товста нитка проходила вільно, без затирання.

Колір нитки — не тільки естетика

Здається, дрібниця, але насправді впливає на сприйняття всього виробу. Контрастна нитка (наприклад, біла на чорній шкірі) підкреслює якість шва — і якщо шов кривий чи нерівний, це буде видно одразу. Тон-в-тон — прощає дрібні недоліки, шов ніби зливається з поверхнею.

Багато майстрів навмисно беруть контраст як декоративний елемент — це модно виглядає на сумках і ременях ручної роботи. Але якщо досвіду шиття шкіри поки небагато, краще почати з нитки в тон або на пів тону темніше — так огріхи менше впадають в очі.

Натяг нитки на машинці

Окрема біль тих, хто переходить з тканини на шкіру, — налаштування натягу. Шкіра щільна, не пружинить, як тканина, тому натяг верхньої і нижньої нитки часто доводиться підкручувати заново під кожен новий матеріал і товщину нитки.

Ознаки неправильного натягу:

нижня нитка видно зверху — натяг верхньої занадто слабкий;
шов “стягує” шкіру, вона морщиться — натяг занадто сильний;
нитка рветься посеред шва — часто це поєднання завеликого натягу і неправильної голки.

Перед основною роботою варто прострочити пробний шматок такої ж шкіри і такої ж товщини — це займає п’ять хвилин, але рятує від зіпсованого виробу.

Кілька практичних порад наостанок

Не варто економити на нитках, купуючи найдешевший варіант на ринку — вони часто нерівномірні по товщині, рвуться в найнесподіваніший момент і псують весь вигляд готового виробу. Краще взяти якісну нитку відомого виробника (Gutermann, Amann, Coats) навіть трохи дорожче — вона прослужить довше і виглядатиме акуратніше.

Якщо шиєте на машинці і шкіра доволі товста — інколи допомагає трохи змастити нитку воском вручну (протягнути через шматок воску кілька разів) перед тим, як заправити в машинку. Це знижує тертя, хоч і не так ефективно, як промислове вощення.

І ще один момент — зберігайте нитки подалі від прямого сонця і вологи, навіть якщо вони синтетичні. УФ поступово руйнує будь-яку нитку, а вологість може призвести до появи плісняви на котушці, особливо якщо там залишились природні компоненти воску.

Правильно підібрана нитка — це половина успіху шкіряного виробу. Друга половина — терпіння і практика на пробних шматках, перш ніж братися за основний матеріал.