Коробка з лапками, яка йде в комплекті до машинки, зазвичай містить 3-5 штук. Але якщо зазирнути в каталог виробника, там може бути і двадцять, і тридцять різновидів. Кожна лапка вирішує конкретну задачу — і якщо ви шиєте більше, ніж просто підрублюєте штори, рано чи пізно доведеться розібратися, яка саме вам потрібна.
Багато хто роками користується тільки стандартною лапкою, навіть не підозрюючи, що для потайного шва чи вшивання блискавки існують спеціальні пристосування, які роблять роботу в рази простіше. Спробуємо розкласти все по поличках.
Що таке лапка і навіщо вона взагалі потрібна
Лапка — це деталь, яка притискає тканину до голкової пластини під час шиття. Без неї матеріал просто не подавався б рівномірно, а голка могла б тягнути тканину за собою, псуючи шов.
Кожна лапка має свою форму підошви, іноді — прорізи, напрямні чи спеціальні виступи. Все це впливає на те, як тканина рухається під голкою і який результат ви отримаєте на виході.
Кріпляться лапки по-різному залежно від моделі машинки: на защіпці, на гвинті або через адаптер. У більшості побутових машин Brother, Janome, Singer стандарт кріплення схожий, тому лапки часто підходять до різних брендів, хоча краще все ж перевіряти сумісність перед покупкою.
Універсальна лапка — база для всього
Це та сама лапка, яка стоїть на машинці за замовчуванням. Підходить для прямого і зигзагоподібного шва, для більшості тканин середньої щільності.
Якщо ви тільки починаєте шити, 80% роботи можна виконати саме нею. Прострочити футболку, зшити два шматки тканини, обробити край зигзагом — усе це вона робить без проблем.
Лапка для потайного шва
Виглядає незвично — з металевим язичком або направляючою посередині. Використовується для підшивання низу спідниць, штанів, суконь, коли потрібно, щоб шов не було видно з лицьового боку.
Тканина закладається спеціальним чином, направляюча веде голку так, щоб вона захоплювала лише кілька ниток з лицьової сторони. В результаті на виході — акуратний підгин без видимих стібків.
Новачкам ця лапка часто здається складною в налаштуванні. Дійсно, з першого разу рідко виходить ідеально — доводиться підбирати натяг нитки і глибину проколу голки. Але коли рука набита, це стає справою п’яти хвилин.
Лапка для блискавки (застібки-блискавки)
Одна з найпотрібніших, якщо ви шиєте одяг. Особливість — вузька підошва з одним виступом збоку замість двох, як у стандартної лапки. Це дозволяє голці підходити впритул до зубців блискавки, не заважаючи їй.
Є звичайна лапка для звичайної блискавки і окремо — для потайної (invisible zipper foot). Вони відрізняються формою: у лапки для потайної блискавки є жолобок, куди заправляється спіраль застібки, щоб вона розкрилася під час шиття і зубці не заважали проколу.
Плутати ці дві лапки не варто — з невідповідною лапкою вшити потайну блискавку акуратно майже неможливо.
Лапка для оверлочного шва (обметування краю)
Хоча повноцінний оверлок краще робити на окремій машині-оверлоці, багато побутових швейних машин мають лапку, що імітує обметувальний шов. У неї є металевий штифт або гачок, який утримує край тканини від закручування під час обробки зигзагом.
Це рятує, коли оверлока під рукою немає, а обробити зріз якось потрібно — наприклад, поки шиєте плаття, а поруч немає окремого пристрою.
Лапка для гудзикових петель
Автоматична або напівавтоматична — залежно від моделі машини. Найзручніший варіант — з рамкою, куди вкладається гудзик, і машина сама рахує розмір петлі під нього.
Без такої лапки петлі доводиться робити вручну, підбираючи довжину стібка щоразу, і результат виходить нерівномірним. З лапкою-автоматом усі петлі на виробі виходять однакового розміру — що особливо важливо, якщо гудзиків більше трьох-чотирьох.
Лапка для пришивання гудзиків
Окрема лапка з двома тримачами, яка фіксує гудзик на місці, поки машина зигзагом прошиває його. Економить чимало часу, якщо потрібно пришити багато гудзиків — наприклад, при пошитті сорочок на замовлення.
Вручну це теж робиться, звісно. Але коли гудзиків десять, а не два — різниця відчутна.
Лапка для квілтингу і стьобання
У квілтерів (тих, хто шиє клаптикові вироби, ковдри, пледи) є ціла окрема категорія лапок:
- лапка для вільного стьобання (free motion) — з пружиною, яка дозволяє рухати тканину в будь-якому напрямку;
- лапка з направляючою для рівних ліній стьобання;
- лапка «walking foot» (шагаюча) — з додатковим механізмом подачі, який рухає верхній і нижній шар тканини синхронно, щоб уникнути зміщення шарів.
Остання, до речі, корисна не лише для квілтингу. Вона рятує, коли шиєте товсті або багатошарові матеріали — джинсу, куртки на утеплювачі, шкірозамінник. Без неї шари часто “їдуть” один відносно одного, і шов виходить кривим.
Лапка для вшивання шнура, тасьми, гумки
Тут теж кілька варіантів залежно від задачі:
Лапка для гумки (регулятор натягу) допомагає рівномірно розтягувати гумку під час пришивання, щоб не робити це вручну, притримуючи тканину пальцями. Особливо зручно при пошитті спортивного одягу чи трусів.
Лапка для шнура або тасьми має жолобок або тунель для протягування декоративного шнура, тасьми чи кантика — щоб рівно прострочити поруч, не збиваючись з лінії.
Лапка для аплікації і вишивки
Прозора лапка з відкритим носиком — щоб бачити, куди саме йде голка. Використовується при пришиванні аплікацій, вишивці зигзагом, обробці країв мотивів. Через відкритий передній край добре видно лінію шва, що важливо при роботі з дрібними деталями.
Роликова лапка для трикотажу і шкіри
У неї замість гладкої підошви — маленькі ролики або тефлонове покриття. Це потрібно, щоб тканина не прилипала і не тягнулася під лапкою — актуально для еластичних трикотажних полотен, шкіри, вінілу, плащівки.
Звичайна металева лапка на таких матеріалах часто “гальмує” тканину, через що шов виходить нерівним або тканина взагалі не просувається. Роликова чи тефлонова лапка вирішує цю проблему майже повністю.
Як вибрати лапку під свою машину
Тут головна складність — не переплутати систему кріплення. У більшості сучасних побутових машин Brother, Janome, Juki використовується кріплення “клацання” (snap-on), і лапки від одного бренду часто підходять до іншого за наявності перехідника.
Старі механічні машини, наприклад радянські “Чайки” чи “Подольськ”, часто мають кріплення на гвинті — там лапки зовсім інші за формою, і сучасні аксесуари туди просто не підійдуть без адаптера.
Перед покупкою краще звірити модель машини з таблицею сумісності у продавця або на сайті виробника. Іноді одна й та ж лапка продається під різними назвами в залежності від бренду — плутанина трапляється часто.
Не обов’язково скуповувати весь набір одразу. Почніть з тих лапок, які реально потрібні під ваші задачі — якщо шиєте одяг, це блискавка і потайний шов, якщо квілтинг — шагаюча лапка і free motion. Решту докупите по мірі того, як розширюватиметься коло ваших проєктів.