Горловина — це те місце, яке зраджує домашнє шитво найшвидше. Можна ідеально прострочити бічні шви, підігнати виріб по фігурі, а потім людина гляне на комір — і одразу видно, що річ саморобна. Хвилясті краї, розтягнута тканина, стрічка, яка стирчить нерівно — все це наслідки неправильної обробки. Розберемося, як цього уникнути.
Чому трикотаж поводиться інакше, ніж бавовна
Трикотажне полотно тягнеться в усіх напрямках, і горловина — це якраз та ділянка, де виріб найбільше піддається розтягуванню під час носіння. Голову ж треба якось просувати крізь отвір, правда? Тому й краї розтягуються, деформуються, з часом провисають.
Звичайна тканина такого не робить — вона тримає форму сама по собі. А трикотаж без додаткової фіксації просто “попливе” вже після першого прання. Ось чому для горловини майже завжди потрібна стабілізація: чи то трикотажна стрічка, чи регіліновий шнур, чи спеціальна обшивка.
Що знадобиться для роботи
Перед тим як сідати за машину, варто підготувати:
- саму деталь виробу з викроєною горловиною;
- обшивку — смужку трикотажу, вирізану по косій або вздовж петель, залежно від моделі;
- еластичну стрічку (можна взяти спеціальну трикотажну стрічку-кромку, а можна звичайну вузьку резинку для трикотажу);
- голки для трикотажу (з закругленим кінчиком, щоб не рвати петлі);
- оверлок або швейну машину з еластичним стібком;
- шпильки або прищепки для тканини — обертатись і фіксувати трикотаж голками не завжди зручно, він зминається.
Якщо у вас є оверлок з диференціальною подачею тканини — це взагалі ідеальний варіант. Диференціал допомагає уникнути хвилястості шва, яка виникає через розтягування петель під лапкою.
Спосіб перший: обробка трикотажною стрічкою-кромкою
Це найпростіший і найпоширеніший спосіб, який використовують навіть на промислових виробництвах. Стрічка-кромка — це вузька смужка трикотажу з невеликим відсотком еластану, яка приклеюється або пришивається до вивороту горловини.
Порядок дій приблизно такий:
Спочатку виміряйте довжину горловини по викрійці. Стрічку відрізають трохи коротшою — приблизно на 10-15% менше довжини самого зрізу. Це потрібно, щоб стрічка стягнула край і не давала йому розтягуватися далі.
Далі стрічку пришивають до виворітного боку горловини, злегка розтягуючи полотно виробу під час пришивання (а не саму стрічку). Тут головне не переплутати — саме тканину розтягують, стрічка залишається як опора.
Після цього край підгортають на виворіт і прострочують ще раз, тепер вже з лицьового боку, закріплюючи стрічку остаточно. Вийде акуратний рубчик, який тримає форму і не деформується.
Спосіб другий: обшивка тим самим трикотажем (в кольцо)
Цей метод часто використовують для футболок, лонгсливів, дитячого одягу. Виглядає він охайніше, ніж проста стрічка, і додає виробу закінченого вигляду.
Береться смужка трикотажу шириною приблизно 3-4 см (залежно від щільності полотна) і довжиною на 20-25% коротшою за довжину горловини. Смужку складають вдвічі вздовж, зшивають в кільце.
Далі це кільце пришивають до горловини, розподіляючи по чотирьох точках — центр переду, центр спини, і два плечових шви. Розтягуючи обшивку рівномірно між цими точками, притачують її оверлоком.
Важливий нюанс: обшивку варто розтягувати сильніше на ділянці спини і трохи менше спереду, бо форма шиї у людини не симетрична. Якщо розтягнути рівномірно скрізь, горловина спереду вийде затісною.
Спосіб третій: обробка регіліновим шнуром
Регілін — це така собі жорстка, але еластична стрічка з нейлону, схожа на тонкий дріт у оболонці. Її часто застосовують у трикотажних виробах преміум-класу, бо вона дає ідеально рівний край без хвиль, навіть на дуже розтяжних полотнах типу віскозного трикотажу чи масляного джерсі.
Шнур вкладають у підігнутий край горловини і прострочують разом із тканиною зигзагом або спеціальним трикотажним стібком. Регілін не дає краю ні розтягуватися, ні стягуватися — він тримає форму так, як була закладена спочатку.
Мінус цього способу — потрібна певна вправність, бо шнур треба рівномірно розподіляти по всьому периметру, не перетягуючи і не залишаючи слабини. З першого разу може не вийти ідеально, тут потрібна практика.
Типові помилки при обробці горловини
Найчастіша проблема — надмірне розтягування стрічки під час пришивання. Здається логічним: розтягнути стрічку сильніше, щоб горловина краще прилягала. Насправді виходить навпаки — тканина стягується у хвилі, і виріб виглядає зіпсованим.
Друга поширена помилка — використання звичайних ниток замість еластичних. Якщо прострочити горловину звичайною бавовняною ниткою прямим стібком, при першому ж розтягуванні нитка просто порветься. Для трикотажу потрібен або оверлочний стібок, або зигзаг, або спеціальні еластичні нитки в машині.
Ще один момент — неправильний вибір голки. Гостра голка для тканини протикає петлі трикотажу, замість того щоб проходити між ними. В результаті з часом на горловині з’являються дірочки або витягнуті нитки. Голка з закругленим кінчиком (маркування “Jersey” або “Stretch”) вирішує цю проблему повністю.
Якщо немає оверлока
Багато хто думає, що без оверлока трикотаж обробити нормально неможливо. Це не зовсім так. Звичайна побутова машина з функцією зигзага чи еластичного стібка теж справляється, хоч і трохи повільніше.
Для горловини підійде вузький зигзаг (ширина 2-3 мм, довжина стібка теж невелика). Деякі машини мають спеціальний “трикотажний” стібок, схожий на подвійну прямочку з невеликим переходом вбік — він теж чудово тримає еластичність шва.
Головне при роботі без оверлока — не тягнути тканину під лапкою руками. Дайте машині самій подавати полотно, інакше стібки стягнуться і шов піде хвилями.
Кілька практичних порад від тих, хто шиє давно
Перед остаточною обробкою горловини корисно зробити пробний шматок на залишку тканини — перевірити натяг нитки, довжину стібка, поведінку полотна. Це займає п’ять хвилин, зате рятує від розпорювання готового виробу.
Прасування трикотажу перед розкроєм теж грає роль. Якщо полотно було зім’яте на полиці магазину чи в упаковці, воно може дати усадку при першому ж прасуванні вже після пошиття — і горловина деформується. Тому трикотаж варто відпрасувати або хоча б відпарити до розкрою.
Ще одна дрібниця, про яку часто забувають — напрямок петель на обшивці горловини. Трикотаж має чітку структуру петель, і якщо обшивку викроїти впоперек напрямку основної деталі, вона поводитиметься інакше при розтягуванні. Найкраще, коли напрямок петель обшивки збігається з напрямком на основній деталі виробу.
Обробка горловини — це той момент, де краще один раз розібратися і потренуватися на шматку тканини, ніж потім переробляти готовий виріб. Головні правила прості: правильна стрічка чи обшивка, еластичний стібок, голка для трикотажу і акуратність з натягом. Освоївши ці базові речі, ви зможете обробляти горловину практично будь-якого крою — від простої футболки до складнішого светра з коміром-стійкою.