Розкрій — це той етап, на якому найчастіше псується майбутній виріб. Можна мати найкращу викрійку, дорогу тканину і нову швейну машину, але якщо деталі викроєні криво або не по нитці — сукня сяде набік, а штани будуть перекручуватись при носінні. Тому варто зупинитись і розібратись, як робити це правильно.
Підготовка тканини перед розкроєм
Перед тим як брати ножиці, тканину треба підготувати. Багато хто пропускає цей крок — і потім дивується, чому готовий виріб “поплив” після першого прання.
Що робити обов’язково:
- Замочити або хоча б зволожити тканину, якщо вона з бавовни, льону чи віскози. Синтетика і так не сідає, а от натуральні волокна дають усадку 3-7%.
- Випрасувати з паром, вирівнюючи нитку основи і піткання.
- Перевірити, чи тканина не перекошена. Візьміть за два протилежні кути і потягніть по діагоналі — якщо полотно “співає” нерівно, кутки треба вирівняти праскою.
Деякі тканини, наприклад шовк або деякі види віскози, краще не мочити взагалі — вони можуть дати плями чи змінити фактуру. У такому разі достатньо відпарити через марлю.
Визначення напрямку нитки
Ось тут починається найважливіше. Кожна тканина має долю (нитку основи) — вона йде вздовж кромки і майже не тягнеться. Поперечна нитка (піткання) трохи еластичніша. А діагональ, тобто косий крій — це там, де тканина тягнеться максимально.
Якщо викрійка вимагає розкрою “по долі”, а ви покладете деталь під кутом — виріб буде перекошуватись, шов “тягнутиме” в один бік, а поділ може стати нерівним вже через тиждень носіння. Особливо це помітно на трикотажі та шовку.
Як перевірити напрямок нитки, якщо кромки немає (буває на обрізках):
витягніть одну ниточку з краю тканини — та, що йде рівно і не рветься, і є основою.
Розкладка викрійки на тканині
Тут головне правило просте: спочатку розкласти все, і тільки потім різати. Ніколи не кроїть “по ходу”, навіть якщо здається, що деталей мало і все очевидно.
На що звернути увагу під час розкладки:
- Напрямок ворсу. Оксамит, вельвет, штучне хутро — все це має “лягати” в один бік. Якщо покласти деталі як попало, вони будуть відрізнятись відтінком на світлі.
- Малюнок. Клітинку і смужку треба суміщати між деталями, інакше на стику рукава і полички буде помітний розрив візерунка.
- Розкладка “валетом” чи “в один бік” — залежить від тканини. Однотонні можна класти економніше, валетом, а от тканини з направленим малюнком — тільки в один бік, навіть якщо витрата збільшиться на 20-30 см.
Якщо тканини обмаль, краще спочатку розкласти картонні або паперові викрійки, сфотографувати розкладку і тільки потім переносити на тканину крейдою чи спеціальним олівцем.
Припуски на шви
Про це часто забувають початківці, а потім дивуються, чому виріб виявився замалим. Викрійка зазвичай дається без припусків або з мінімальними — 0,7-1 см. Реальні припуски залежать від типу шва і тканини:
- бокові шви — 1,5 см;
- плечові — 1-1,5 см;
- горловина, пройма — 0,7-1 см, бо там і так багато кривизни;
- поділ — від 2 до 4 см, залежно від моделі;
- шви, які потім розпрасовуються — краще брати з запасом, мінімум 1,5 см.
Сипучі тканини, типу шифону або атласу, краще кроїти з припуском трохи більшим за стандарт — міліметрів 3-5 зайвих не завадять, бо край буде обсипатись ще до обробки оверлоком.
Інструменти для розкрою
Ножицями “як завжди” можна зіпсувати ідеальну розкладку. Тканина зсувається, край виходить рваним, а лінія — нерівною.
Що варто мати під рукою:
- Кравецькі ножиці з довгим лезом — короткі манікюрні тут не підходять, вони дають нерівний рух.
- Розкрійний ніж (роликовий) — зручний для трикотажу і тонких тканин, які “їдуть” під ножицями.
- Кравецька крейда або спеціальний маркер, що зникає — для розмітки ліній і контрольних міток.
- Шпильки або спеціальні грузики — щоб зафіксувати викрійку і не давати тканині зсуватись під час розкрою.
Якщо тканина слизька — атлас, шовк, деякі синтетичні — краще підкласти під неї цупкий папір або спеціальну плівку для розкрою. Це рятує нерви і час.
Типові помилки при розкрої
Навіть досвідчені майстри іноді припускаються цих помилок, що вже казати про новачків.
Крій без урахування усадки — тканину не попрали і не відпрасували, а після першого прання виріб став на розмір менший. Особливо це стосується бавовни та льону.
Ігнорування напрямку ворсу або малюнка — вже згадувалось вище, але це справді найчастіша причина, чому готова річ виглядає “саморобною”, навіть якщо пошита технічно бездоганно.
Розкрій в один шар замість двох симетричних деталей. Здається дрібницею, але якщо неправильно скласти тканину, можна вирізати дві однакові деталі замість дзеркальних — і тоді рукав чи полочка просто не підійдуть одна до одної.
Забуті контрольні мітки — надрізи чи проколи, які показують, де саме зшивати деталі, де робити складки чи витачки. Без них зібрати складний виріб буде значно складніше, доведеться підганяти “на око”.
Розкрій тканини без урахування розтягування трикотажу. Багато хто кроїть трикотаж так само, як бавовну, а потім дивується, чому виріб “тягне” в неправильних місцях. Трикотаж любить лежати рівно, без натягу під час розкрою — інакше після розкроювання деталь “стягнеться” і стане меншою за викрійку.
Кілька практичних порад від досвідчених кравчинь
Розкрій краще робити на великому столі, а не на підлозі чи дивані — тканина повинна лежати рівно, без провисань, інакше форма деталей спотвориться.
Якщо тканина коштовна або незвична (наприклад, з великим розкидним малюнком), спочатку варто зробити пробний розкрій на дешевій бязі чи старому простирадлі. Так можна побачити, як лягає викрійка, і уникнути дорогих помилок.
Не варто економити на тканині заради “економнішої” розкладки, якщо це шкодить якості. Зайві 20-30 см матеріалу коштують набагато менше, ніж зіпсований крій, який вже не виправити.
І останнє — не поспішайте. Розкрій це той етап, де швидкість шкодить якості найбільше. Краще витратити на нього зайшу годину, ніж потім перешивати чи взагалі викидати деталь.
Правильний розкрій — це фундамент, на якому тримається весь виріб. Навіть проста сукня чи спідниця, викроєна з увагою до нитки, малюнка і припусків, сяде краще за складну модель, зроблену похапцем. Тож не соромтесь витрачати час саме на цей етап — він окупається якістю готової речі.