Шиття для початківців

Як визначити лицьову сторону тканини

· 1 хв читання
Як визначити лицьову сторону тканини

Береш новий відріз тканини, розкладаєш на столі — і раптом розумієш, що не пам’ятаєш, де верх, а де низ. Знайома ситуація? У магазині тканину частенько згортають абияк, і після кількох перекладань з рулону на рулон зрозуміти, де лицьова сторона, стає непросто. А для крою це критично: переплутаєш сторони — і виріб вийде з нерівномірним малюнком або дивним відблиском на швах.

Найпростіший спосіб — подивитися на крайку

Крайка (та смужка з дірочками по краю полотна) — перше, на що варто глянути. На більшості тканин фабричного виробництва напис або логотип виробника на крайці читається чітко саме з лицьового боку. Якщо перевернути тканину, літери виглядатимуть дзеркально або трохи розмито.

Ще один нюанс: дірочки від голок машини, якою прошивали крайку під час виробництва, з лицьової сторони виглядають рівними заглибленнями, а з виворітної — навколо них помітні дрібні задирки волокон, ніби тканину проколювали ззовні. Придивіться уважно при денному світлі, і різниця стане очевидною.

Малюнок і принт

Малюнок і принт

Тут все начебто зрозуміло — там, де малюнок яскравіший і чіткіший, там і лицьова сторона. Але є нюанс. На деяких тканинах, особливо дешевших, принт наносять таким чином, що з обох боків він виглядає майже однаково. У такому випадку звертайте увагу на:

  • насиченість кольору — лицьова сторона зазвичай на пару відтінків темніша або яскравіша;
  • чіткість контурів малюнка — з виворітного боку контури трохи розмиті, наче дивишся крізь тонку плівку;
  • блиск — лицьова сторона часто має легкий полиск, якого немає на зворотному боці.

Якщо тканина однотонна без візерунка, доведеться орієнтуватися на інші ознаки — фактуру, переплетення ниток, крайку.

Переплетення ниток і фактура

Візьмемо звичайну бавовняну тканину полотняного переплетення. Лицьова сторона, як правило, гладша на дотик, а виворітна — трохи шорсткувата, з ледь помітними ворсинками. Це стосується не лише бавовни, а й багатьох синтетичних тканин.

З джинсовою тканиною ситуація інша і доволі показова. Лицьова сторона денім — синя, з характерним діагональним рубчиком (це переплетення саржа), а виворітна — світло-сіра або біляста, майже без рубчика. Тут переплутати складно, хіба що тканина попередньо вибілена з обох боків.

Трикотаж — окрема історія. У більшості трикотажних полотен лицьова сторона має рівні косички-петельки, які йдуть вертикальними рядочками, а виворітна — горизонтальні дужки, схожі на маленькі хвильки. Спробуйте розтягнути край тканини руками — так простіше побачити структуру петель.

Атлас, шовк і блискучі тканини

Атлас, шовк і блискучі тканини

З атласними та шовковими тканинами все доволі очевидно — лицьова сторона блищить, виворітна матова. Але тут криється підступ: деякі атласи виробляють двосторонніми спеціально, і тоді обидві сторони блискучі. У такому випадку орієнтир один — крайка або власне рішення, яку сторону вважати лицьовою (адже фактично різниці немає).

Із шовком-шифоном ситуація складніша через прозорість матеріалу. Тут іноді простіше визначити не лицьову сторону тканини, а те, яка сторона вам більше підходить для конкретного виробу — блиск чи матовість, залежно від задуму.

Ворсисті тканини: велюр, вельвет, флis

У тканин із ворсом лицьова сторона та, де ворс густіший і має напрямок. Проведіть рукою вздовж полотна — в один бік ворс ляже гладко, в інший — наче настовбурчиться. Це і є лицьова сторона з вираженим ворсом.

Вельвет розпізнається за рубчиками — з лицьового боку вони випуклі й чіткі, з виворітного — практично не помітні, тканина виглядає рівною, ніби простим полотном.

Флис часто буває однаковим з обох боків за фактурою, тому доводиться орієнтуватися виключно на крайку або на щільність ворсу — з лицьової сторони він зазвичай густіший.

Складні випадки: коли тканина виглядає однаково з обох боків

Складні випадки: коли тканина виглядає однаково з обох боків

Буває, дивишся на тканину і чесно не бачиш різниці. Таке трапляється з:

  • деякими видами бязі та поплiну без принта;
  • технічними тканинами (для рюкзаків, чохлів);
  • деякими видами льону, який має однакову фактуру з обох сторін.

У таких ситуаціях правило просте: якщо різниці немає — шийте так, як зручніше. Головне — визначитися одразу на етапі розкрою і дотримуватися обраної сторони протягом усього процесу шиття всіх деталей виробу. Інакше вийде так, що одна деталь буде з однієї сторони, а інша — з протилежної, і на готовому виробі це може дати ледь помітну, але неприємну різницю в відтінку чи фактурі.

Практичний лайфхак від досвідчених кравчинь

Коли визначили лицьову сторону, одразу позначте її крейдою або спеціальним маркером для тканини — маленька риска в кутку відрізу заощадить купу часу і нервів. Особливо це актуально, якщо тканину купили метрів на кілька і робота розтягнеться на кілька днів — через тиждень навіть найуважніша людина може забути, де що.

Ще один прийом: складіть тканину лицьовою стороною всередину одразу після покупки, ще до розкрою. Так, коли дійде до роботи на швейній машині чи оверлоку, не доведеться щоразу згадувати і перевіряти — досить буде розгорнути полотно правильним боком.

Чому це взагалі має значення

Здавалося б, дрібниця. Але переплутана сторона тканини впливає на кілька речей одразу. По-перше, естетика — виріб із деталями, викроєними з різних боків полотна, виглядає неохайно, особливо якщо тканина має напрямок ворсу чи блиск. По-друге, це важливо для швів на оверлоку: якщо шви розташовані з не того боку, готовий виріб може виглядати “навиворіт” навіть після прасування.

По-третє, для тканин із направленим малюнком (наприклад, з квітами, які “ростуть” в один бік, або з горизонтальними смугами) неправильно визначена лицьова сторона призводить до того, що на готовому одязі малюнок може виявитися перевернутим на одній з деталей. Особливо прикро, коли це виявляється вже після пошиття, на прасувальній дошці, і переробляти доводиться цілий рукав чи полотнище спідниці.

Визначення лицьової сторони тканини — навичка, яка приходить з практикою. Спочатку доводиться придивлятися, чіпати тканину руками, крутити її під світлом. Але з часом рука сама тягнеться до потрібного боку матеріалу, ще до того, як встигаєш усвідомити, за якою ознакою це визначив. Головне — не поспішати на етапі розкрою і завжди перевіряти крайку, фактуру та напрямок ворсу, якщо він є. Тоді готовий виріб виглядатиме акуратно, а шви на оверлоку та машині ляжуть саме так, як задумано.