Трикотаж прощає багато помилок у крої, але не прощає неправильного налаштування оверлока. Розтягнутий шов, хвилясті краї, тканина що “з’їдається” під лапкою — все це наслідки того, що машину просто не підлаштували під конкретний матеріал. А трикотаж буває дуже різний: тонкий трикотаж-стрейч, важкий футер з начосом, делікатний віскозний джерсі. Кожен просить своїх налаштувань.
Почнемо з того, що взагалі відрізняє шитво трикотажу від бавовни чи льону.
Чому трикотаж вимагає інших налаштувань
Трикотажне полотно розтягується. Це його головна властивість і головна проблема одночасно. Якщо прошити трикотаж так само, як ви б прошивали костюмну тканину, шов або порветься при першому ж носінні, або стягнеться і піде хвилями.
Тканина в’яжеться з петель, а не переплітається як у ткацтві. Тому і шов має бути еластичним — розтягуватися разом з полотном. Звичайна пряма строчка тут не працює, вона просто лопне. А ось оверлочний шов з ланцюжковим переплетенням ниток якраз і дає ту саму розтяжність.
Ще один момент — трикотаж любить “втікати” під лапку, особливо тонкі полотна типу мікромодалу чи віскозного джерсі. Без правильного натягу і тиску лапки шов вийде або занадто щільним (тканина стягнеться гармошкою), або надто вільним (шов буде теліпатися).
Вибір голки — з чого все починається
Тут все просто, але часто ігнорується. Для трикотажу потрібна голка з заокругленим вістрям — так звана “трикотажна” голка, іноді позначається як Jersey або Stretch на упаковці.
Звичайна голка з гострим кінцем проколює петлі трикотажу, а не розсуває їх. Через це полотно рветься по шву, з’являються дрібні дірочки, які потім розповзаються при пранні. Особливо це помітно на тонких синтетичних трикотажах.
Розмір голки залежить від щільності полотна:
- тонкий трикотаж, стрейч-джерсі — №70-80;
- звичайний бавовняний трикотаж середньої щільності — №80-90;
- щільний футер, петельний трикотаж з начосом — №90-100.
Якщо сумніваєтесь — краще взяти голку трохи тонше. Товста голка на тонкому трикотажі залишає помітні проколи, які потім не затягуються.
Натяг ниток — найважливіший пункт
Ось тут більшість помилок і трапляється. На трикотажі натяг ниток майже завжди треба послаблювати порівняно з тим, як ви шиєте бавовну.
Чому? Тому що тканина еластична, і якщо нитки затягнуті туго, шов не зможе розтягуватися разом з полотном. При носінні такий шов лопне в першу чергу — на рукавах, в проймах, на резинці.
Практичний підхід такий: беремо клаптик тканини, з якою будемо працювати, і робимо тестову строчку. Дивимось на шов збоку. Він має лежати рівно, без хвиль по краю, і при цьому вільно розтягуватися разом з полотном без розриву ниток.
Якщо шов хвилюється — натяг голкових ниток занадто сильний, зменшуйте його поступово, по пів поділки. Якщо шов при розтягуванні тканини рветься по нитці — навпаки, натяг слабкий, петлі провисають і не тримають з’єднання.
На більшості побутових оверлоків є окремі регулятори натягу для кожної нитки — голкової, верхньої петельної та нижньої петельної. Для трикотажу зазвичай трохи послаблюють саме петельні нитки, це дозволяє шву краще тягнутися.
Довжина і ширина стібка
Для трикотажу типова довжина стібка — 2.5-3 мм. Занадто короткий стібок робить шов жорстким і менш еластичним, а занадто довгий — не дає достатньої щільності з’єднання, полотно може розповзатися між стібками.
Ширина обметування залежить від товщини тканини. На тонкому трикотажі достатньо вузької ширини — 3-4 мм, на щільному краще брати трохи ширше, 5-6 мм, щоб шов надійніше тримав край і не розповзався при натягу.
Диференціальний транспортер — окрема історія, і саме він часто рятує ситуацію з хвилястими краями.
Диференціальний транспортер: головний секрет роботи з трикотажем
Якщо ваш оверлок має функцію диференціального транспортування (а зараз майже всі побутові моделі її мають), обов’язково використовуйте її при роботі з трикотажем.
Суть проста: у машини два транспортери замість одного, передній і задній. Вони можуть подавати тканину з різною швидкістю. Це вирішує дві протилежні проблеми.
Якщо трикотаж під час шиття розтягується і шов виходить хвилястим — потрібно збільшити диференціал, поставити значення більше 1 (зазвичай до 2). Задній транспортер буде “притримувати” тканину, не даючи їй розтягуватися під лапкою.
Якщо навпаки — тканина стягується, йде складками, шов “з’їдає” полотно — зменшуйте диференціал, ставте менше 1 (0.7-0.8). Це актуально для дуже тягучих полотен типу біфлексу чи легкого стрейч-трикотажу.
Універсального значення немає, тут завжди пробуєте на клаптику тієї ж тканини, з якою будете працювати надалі. Різні партії трикотажу навіть від одного виробника можуть трохи відрізнятися по щільності в’язки.
Тиск лапки
На трикотажі тиск притискної лапки зазвичай трохи послаблюють порівняно зі стандартними тканинами. Сильний тиск розтягує полотно під час шиття, і в результаті шов виходить нерівним, з хвилями по краю.
На деяких моделях оверлоків регулятор тиску лапки виведений окремо, на інших доступ до нього закритий і потребує викручування гвинта зверху машини. Якщо у вашій моделі такого регулятора немає взагалі — компенсувати можна тільки через диференціал і натяг ниток.
Для дуже делікатних трикотажів, шовкового джерсі наприклад, іноді допомагає ще й зменшення швидкості шиття. Це не про налаштування машини як таке, але справді впливає на якість шва — на високій швидкості тонке полотно встигає розтягнутися сильніше, ніж на повільній.
Тестування — не пропускайте цей крок
Досвідчені кравчині завжди роблять тестову строчку на обрізку тієї самої тканини перед тим, як шити основну деталь. Це не забаганка, а необхідність, особливо якщо ви працюєте з новим для себе матеріалом.
На клаптику перевіряєте:
- рівність шва без хвиль і стягувань;
- еластичність — розтягніть шов руками, він має тягнутися разом з тканиною;
- щільність обметування країв, щоб нитки не провисали і не були надто туго затягнуті.
Якщо все влаштовує — сміливо переходьте до основної роботи. Якщо ні — коригуйте натяг або диференціал і тестуйте знову. Це займає буквально пару хвилин, але рятує від переробки цілого виробу.
Кілька практичних дрібниць
Нитки для трикотажу краще брати з деякою еластичністю — поліестерові швейні нитки підходять добре, а от бавовняні можуть бути занадто жорсткими для розтяжного шва.
При шитті довгих ділянок, наприклад бокового шва футболки, тканину варто трохи притримувати руками з обох боків від лапки, не тягнучи, а саме злегка направляючи. Це допомагає уникнути хвилястості навіть якщо диференціал підібраний не ідеально.
І ще момент — після налаштування оверлока під конкретний трикотаж запишіть параметри (натяг, диференціал, довжину стібка) собі десь у нотатки чи телефон. Наступного разу, коли купите схожу тканину, не доведеться підбирати все заново з нуля.
Налаштування оверлока під трикотаж — це не разова дія, а швидше звичка перевіряти й підлаштовувати машину під кожен новий матеріал. Тонкощів багато, але як тільки розберетесь з логікою (натяг, диференціал, голка, тиск лапки), процес стане інтуїтивним. І тоді трикотажні речі власного пошиття будуть виглядати не гірше за фабричні.