Питання, яке рано чи пізно виникає в кожного, хто серйозно захопився шиттям. Спочатку купуєш звичайну побутову машину, шиєш перші вироби, а потім помічаєш — краї тканини обсипаються, шви на трикотажі тягнуться і рвуться, а готовий одяг виглядає якось по-домашньому, не так, як у магазині. От тут і постає дилема: брати оверлок чи розпошивальну машину. І чесно кажучи, однозначної відповіді немає — все залежить від того, що саме ви шиєте.
Що взагалі робить кожна з машин
Оверлок обробляє зрізи тканини, одночасно обрізаючи зайвий край і обметуючи його ниткою. Це той самий акуратний шов, який ви бачите на швах готового одягу з магазину — без обсипання, без стрічок, що висять. Оверлок може мати від 2 до 5 ниток, і чим більше ниток, тим міцніший і функціональніший шов виходить.
Розпошивальна машина (її ще називають ковердок або flatlock) працює інакше. Вона не обрізає тканину, а створює плаский еластичний шов зверху — той самий, який ви бачите на футболках, лосинах, спортивному одязі в місцях підгину низу чи рукавів. Шов виходить рівний, розтягується разом із тканиною і не тріскає при носінні.
Тобто це взагалі різні інструменти для різних завдань. Порівнювати їх напряму — все одно що порівнювати праску з швейною машиною.
Коли потрібен оверлок
Якщо ви шиєте одяг з нуля — сукні, штани, блузки, дитячі речі — оверлок вам знадобиться майже напевно. Він потрібен для:
- обробки зрізів тканини, щоб вона не сипалась при пранні;
- з’єднання деталей крою з одночасним обметуванням (актуально для трикотажу);
- створення рольового шва на легких тканинах — шифон, шовк;
- декоративної обробки країв виробів.
Тут я з власного досвіду скажу — коли тільки почала шити, довго обходилась без оверлока, обробляла краї зигзагом на звичайній машинці. Виглядало це, м’яко кажучи, не дуже. Шви кошлатились після першого ж прання, нитки лізли, і виріб втрачав вигляд за пару місяців. Оверлок вирішив цю проблему миттєво.
Для трикотажу оверлок взагалі майже незамінний. Звичайна машина з трикотажем справляється погано — шов або рветься при розтягуванні, або тканина стягується і йде хвилями. Оверлок з диференціальним подаванням тканини (є така функція майже в усіх сучасних моделях) дозволяє шити трикотаж без розтягування і без стягування.
Коли потрібна розпошивальна машина
Розпошивалка — це вже інструмент для тих, хто шиє переважно трикотаж і хоче, щоб вироби виглядали максимально професійно. Три голки, петляча нитка знизу — і виходить той самий плаский шов, який ви бачите на швах домашнього трикотажу з масмаркету.
Основні завдання розпошивальної машини:
- підгин низу футболок, лосин, светрів еластичним швом;
- обробка горловини трикотажних виробів;
- декоративні стрічки на плечових швах, щоб вони не розтягувались;
- з’єднання деталей плоским швом без випуклого рубця всередині виробу (це важливо для дитячого одягу і спортивних речей, де шов не повинен натирати шкіру).
Якщо ви шиєте переважно з бавовняного полотна, віскози з еластаном, футер — розпошивалка суттєво підніме якість готових виробів. Без неї теж можна обійтись, підгинаючи низ на звичайній машині зигзагоподібним рядком, але вигляд буде далеко не той.
Є ще один нюанс — розпошивальна машина шиє швидше і акуратніше на довгих прямих ділянках, типу підгину футболки по колу. Спробуйте зробити такий шов зигзагом на побутовій машині — вийде повільно і не так рівно.
А що як купити одну машину замість двох
Тут виробники теж подумали про економних (і про тих, кому просто не вистачає місця для трьох машин на столі). Існують комбіновані моделі — оверлок з функцією розпошивального шва. Найвідоміші приклади — деякі моделі Brother, Janome Cover Pro, Juki MO серії з переключенням режимів.
Логіка проста: одна машина, яка перемикається між режимом оверлочного шва і режимом ковердока. Знімаєте ніж, переставляєте нитки по-іншому — і ось вам вже розпошивальний шов замість обметувального.
Мінус такого рішення — переналаштування займає час, іноді 15-20 хвилин, і не завжди виходить з першого разу, особливо новачкам. Якщо ви шиєте на продаж чи просто часто і багато, постійне перемикання між режимами буде дратувати. Для тих, хто шиє час від часу, для себе, комбінована модель — цілком робочий варіант і економія грошей.
На що дивитись при виборі
Перше — кількість ниток в оверлоку. 3-4-ниткові моделі універсальні, підходять і для звичайних тканин, і для трикотажу. 5-ниткові вже більш професійні, там додається окремий рядок зміцнення шва.
Друге — наявність диференціального транспортера тканини. Без нього шиття трикотажу перетворюється на боротьбу зі стягуванням чи розтягуванням шва. Це одна з ключових функцій, на яку варто дивитись у характеристиках.
Третє — кількість голок у розпошивальній машині. Зазвичай це 2 або 3 голки. Три голки дають ширший і міцніший шов, що особливо важливо для щільного трикотажу типу футера чи для декоративного оздоблення.
Четверте — простота заправки ниток. Тут все індивідуально, але деякі бренди (наприклад Baby Lock) роблять автоматичну заправку через повітря, що суттєво економить нерви, особливо на початку, поки руки ще не звикли до процесу.
П’яте — виробник і наявність сервісних центрів у вашому місті. Оверлоки й розпошивалки — техніка, яка потребує регулярного обслуговування, змащування, іноді заміни ножів. Якщо найближчий сервіс за 300 км від вас, це варто врахувати заздалегідь.
Що обрати саме вам
Якщо ви тільки починаєте шити і бюджет обмежений — беріть оверлок. Це базовий інструмент, без якого якісний пошив одягу практично неможливий. Розпошивальну машину можна докупити пізніше, коли зрозумієте, що трикотажу у вашому шитті багато і хочеться підняти якість підгинів на новий рівень.
Якщо ви вже шиєте активно, переважно трикотаж — спортивний одяг, футболки, боді для дітей — і оверлок у вас вже є, розпошивалка стане логічним наступним кроком. Різниця у якості готового виробу буде помітна одразу, особливо якщо порівняти підгин зигзагом і підгин розпошивальним швом.
Для тих, хто шиє нечасто, для сімʼї чи в якості хобі раз на місяць, комбінована машина — розумний компроміс. Так, доведеться миритись з переналаштуванням, зате не потрібно тримати вдома дві окремі машини і витрачати вдвічі більше грошей.
А ще є варіант — просто орендувати чи попросити знайому майстриню обробити кілька виробів на розпошивалці, поки ви не визначились, чи потрібна вона вам постійно. Так робили дуже багато швачок-початківців, і це цілком нормальна практика, поки не зрозумієш, чи справді ця функція буде використовуватись регулярно.
Зрештою обидві машини — не розкіш, а робочий інструмент, який окупається якістю готових виробів. Питання лише в тому, що саме ви шиєте і як часто. Немає сенсу купувати розпошивалку заради одного плаття на рік, але якщо трикотаж — ваша щоденна робота, ця машина точно себе виправдає.