Оверлоки та коверлоки

Як налаштувати оверлок для тонкої тканини

· 1 хв читання
Як налаштувати оверлок для тонкої тканини

Чому тонка тканина “з’їдає” стандартні налаштування оверлока

Шифон, шовк, батист, тонкий трикотаж — все це тканини, які на звичайних заводських налаштуваннях оверлока просто перетворюються на жмут зморщеної матерії. Машина ж не винна, вона налаштована під бавовну середньої щільності. А тонка тканина реагує на кожен грам натягу нитки, на кожен міліметр ширини обкатки. Тому доведеться покрутити регулятори власноруч, і зробити це не один раз, а поступово, з тестами на клаптиках.

Головна проблема з тонкими тканинами — це стягування шва. Виглядає це так: край хвилястий, ніби гофрований, хоча тканина сама по собі рівна. Друга біда — тканину затягує в голку, вона там крутиться, а нитка петляє знизу. Обидві проблеми лікуються одними й тими самими налаштуваннями, просто в різному ступені.

Натяг ниток — перше, що чіпаємо

Натяг ниток — перше, що чіпаємо

На тонкій тканині майже завжди потрібно послабити натяг усіх ниток, і голкових, і петлителів. Наскільки послабити — залежить від конкретної моделі оверлока і від тканини, тому універсальної цифри тут немає.

Практично це виглядає так: беремо клаптик тієї ж тканини, з якою будемо працювати, і пробуємо звичайний стібок. Якщо шов стягує — краї закручуються в трубочку, тканина ніби зменшується в розмірі — значить натяг завеликий. Зменшуємо на пів обороту регулятора і пробуємо знову.

Зазвичай для шифону чи шовку натяг верхнього і нижнього петлителя ставлять на 2–3 (при шкалі від 0 до 9), тоді як для бавовни там стояло б 4–5. Голкові нитки теж послаблюють, хоча не так сильно, як петлителі.

Тут важливий нюанс: якщо у вас оверлок з автоматичним натягом (є така категорія побутових моделей), можливостей для ручного втручання менше. Доведеться грати шириною стібка і швидкістю подачі тканини, бо крутилки натягу там просто немає або вона обмежена.

Ширина обкатки та довжина стібка

Стандартна ширина обкатки в 5–6 мм для тонкої тканини — це забагато. Шов виходить важким, тканина під ним провисає, і той самий ефект гофрування посилюється.

Зменшуйте ширину до 2–3 мм. На більшості оверлоків це робиться переміщенням ножа ближче до голки або зміною позиції голкової пластини — залежить від моделі. У деяких машинах є спеціальний режим “рольовий шов” (rolled hem), який якраз і призначений для тонких тканин: він звужує обкатку майже до нитки.

Довжину стібка теж варто зменшити — з 3–4 мм до 1,5–2,5 мм. Дрібніший стібок краще тримає тонку тканину і не дає їй “провалюватися” між проколами голки.

Один момент, про який часто забувають: якщо стібок занадто дрібний, а натяг ще й не відрегульований, тканина може почати намотуватися на ніж або застрягати. Тому зміни варто робити поступово, а не всі одразу.

Голка і нитки мають значення не менше за налаштування

Голка і нитки мають значення не менше за налаштування

Товста голка на тонкій тканині залишає дірки, які потім розтягуються і псують весь вигляд шва. Для шифону, батисту, тонкого шовку підійде голка №65-70 (за європейською нумерацією) або №9 (за американською). Це помітно тонше за стандартну №80-90, яку зазвичай ставлять за замовчуванням.

З нитками та сама історія — чим тонша тканина, тим тонша має бути нитка. Стандартна оверлочна нитка №120 цілком нормальна для трикотажу середньої щільності, але на шифоні вона виглядає товсто і робить шов грубим. Варто взяти нитки для оверлока з позначкою “для делікатних тканин” або тонкий поліестер, іноді навіть шовкову нитку, якщо працюєте з натуральним шовком.

Деякі майстри радять використовувати текстуровану нитку (типу вулі-нейлон) в петлителях — вона краще розправляється і дає м’якший, менш помітний шов на тонких тканинах. Особливо це актуально для рольового шва на подолі спідниць з шифону.

Диференціал подачі — рятівник від хвилястого краю

Якщо на вашому оверлоку є регулятор диференціальної подачі (диференціал), для тонких тканин це чи не найважливіша настройка після натягу ниток.

Диференціал відповідає за те, як швидко рухаються передні й задні транспортери, що подають тканину. Якщо задній транспортер тягне швидше за передній — тканина розтягується. Якщо навпаки — вона збирається, стягується.

Для тонких, легких тканин типу шифону чи віскози зазвичай ставлять диференціал трохи нижче за 1 (наприклад, 0.7-0.8), щоб уникнути розтягування шва і появи тих самих хвиль. На трикотажі, до речі, диференціал часто піднімають вище за 1, щоб компенсувати розтягування матеріалу — з тонкими немов-трикотажними тканинами доведеться експериментувати окремо, бо там і розтяжність, і тонкість грають одночасно.

Немає диференціала на вашій моделі? Тоді єдиний вихід — компенсувати все іншими налаштуваннями: натягом, швидкістю шиття (краще повільніше) і легким притримуванням тканини руками під час подачі, без перетягування.

Ще кілька практичних деталей

Ще кілька практичних деталей
  • Швидкість шиття варто знизити. На тонкій тканині оверлок на повній швидкості просто не встигає рівномірно подати матеріал, і виникають перекоси.
  • Стабілізатор або папір для шиття під низом тканини сильно допомагає, якщо тканина зовсім прозора і виверткається з-під лапки. Після шва папір просто відривається.
  • Ніж оверлока має бути гострим. На тупому ножі тонка тканина не обрізається, а рветься чи затягується — і весь ефект від правильних налаштувань натягу зводиться нанівець.
  • Лапка з регульованим тиском — якщо така є на вашій моделі, тиск варто трохи послабити, щоб тканина вільніше проходила під голкою.

Тестовий клаптик — це не забаганка, а необхідність

Ніколи не варто одразу братися за виріб. Відріжте шматок тканини сантиметрів 15-20, того ж типу і тієї ж партії, і прогоніть на ньому кілька рядків з різними налаштуваннями. Так ви побачите, як саме реагує саме ваша тканина — адже навіть два шифони різних виробників можуть поводитися по-різному через різницю в щільності плетіння.

Записуйте (хоча б у голові, а краще на папірці) які налаштування спрацювали. Наступного разу, коли знадобиться шити щось подібне, не доведеться проходити весь шлях заново.

Тонка тканина не любить поспіху і стандартних рішень. Кожна дрібниця — натяг, голка, швидкість — впливає на результат сильніше, ніж на щільній бавовні чи джинсі. Але щойно знайдете правильну комбінацію налаштувань для конкретного оверлока і конкретної тканини, шов виходить чистим, рівним і майже непомітним. А це, зрештою, і є мета всієї цієї метушні з регуляторами.