Оверлоки та коверлоки

Як налаштувати натяг ниток на оверлоці

· 1 хв читання
Як налаштувати натяг ниток на оверлоці

Оверлок — машина примхлива. Якщо на звичайній швейній машинці збити натяг верхньої нитки — це ще півбіди, розпоров і перешив. А от коли оверлок починає крутити петлі не так, як треба, шов виглядає або як мотузка з вузлами, або тканина стягується так, що виріб перекошує. Розберемось, як з цим впоратись без нервів.

Чому взагалі збивається натяг

Найчастіша причина — не поломка, а банальна зміна умов. Ви шили бавовну, а тепер взяли трикотаж або шифон. Або нитки закінчились, і ви поставили котушку іншого виробника — а вона трохи товща чи тонша. Оверлок на це реагує миттєво, бо працює одразу з 3-4 нитками, і кожна має свій регулятор.

Ще один момент, про який часто забувають — запилення дисків натягувача. Туди набивається пух від тканини, ворс, дрібні нитки. Через рік-два активного шиття диски перестають рівномірно стискати нитку, і натяг “плаває” навіть при однакових налаштуваннях. Тому раз на кілька місяців варто продути ці механізми або хоча б протерти сухою щіточкою.

Як зрозуміти, що натяг збитий

Як зрозуміти, що натяг збитий

Дивимось на шов і на зворотний бік тканини. Ось типові ознаки:

  • петлі провисають, нитка видно окремими петельками з країв — натяг слабкий;
  • шов стягує тканину в гармошку, особливо помітно на тонких матеріалах — натяг занадто сильний;
  • на лицьовій стороні видно нижню нитку, а мала б бути прихована — дисбаланс між голковими і петельними нитками;
  • шов “тріщить” і рветься при розтягуванні трикотажу — знову ж таки, зайва натяжка.

Найкраще перевіряти на клаптику тієї самої тканини, з якою будете працювати. Не варто орієнтуватись на попередній досвід із іншим матеріалом — це майже завжди призводить до розчарування вже на готовому виробі.

Регулятори натягу: що і за що відповідає

Залежно від моделі, оверлок має від 3 до 5 регуляторів натягу — по одному на кожну нитку. Зазвичай це:

Верхня петельна нитка (Upper Looper) — формує петлі зверху шва, на зворотній стороні тканини.

Нижня петельна нитка (Lower Looper) — формує петлі знизу, з боку лицьової сторони.

Голкові нитки — їх може бути одна або дві, залежно від того, скільки голок задіяно. Вони проколюють тканину і тримають шов міцно.

Цифри на регуляторах — умовні. Зазвичай шкала від 0 до 9, де більше число — сильніший натяг. Але це не означає, що на всіх машинах “5” дає однаковий результат. У Juki це може бути одне, у Brother — трохи інше. Тому орієнтир — не цифра, а результат на тканині.

Покрокове налаштування з нуля

Покрокове налаштування з нуля

Якщо шов виглядає зовсім не так, як треба, і незрозуміло, з чого почати — ось послідовність, яка рятує в більшості випадків.

Спочатку виставте всі регулятори на середнє значення, приблизно 3-4 (або те, що виробник рекомендує як стандартне для середньої тканини). Прошийте тестовий відрізок на подвійному складеному клаптику тканини, з якою будете шити основний виріб.

Подивіться на шов з обох боків. Якщо петлі верхньої петельної нитки провисають і видно окремі петлі з країв — трохи підкрутіть регулятор верхнього петельника, збільште натяг на пів поділки.

Якщо навпаки — шов стягує тканину, тканина “хвилюється” — послабте той самий регулятор.

Далі перевіряємо голкові нитки. Якщо шов недостатньо міцний, розходиться при розтягуванні — збільшуємо натяг голкової нитки. Якщо тканина морщиться біля самого шва — послаблюємо.

Після кожної зміни — знову тестовий шматок. Так, це довго. Але краще витратити 10 хвилин на пробні шви, ніж переробляти зіпсований виріб.

Особливості для різних тканин

Трикотаж — це окрема історія. Він розтягується, і якщо натяг занадто сильний, шов просто рветься при першому ж носінні. Для трикотажу зазвичай натяг ставлять трохи слабший, ніж для бавовни, і обов’язково перевіряють шов на розтяг руками — розтягніть шматок після прошивання, і якщо нитки не лопаються, все гаразд.

Шифон і атлас — тонкі, ковзкі матеріали. Тут натяг має бути мінімальний, інакше тканина збирається в дрібні складки вздовж шва, і виправити це вже неможливо, тільки розпорювати.

Джинс і щільна бавовна — навпаки, вимагають сильнішого натягу, інакше шов просто не буде тримати шар тканини, особливо на кількох складених разом.

Трикотаж з лайкрою поводиться взагалі непередбачувано — тут іноді доводиться підбирати натяг методом проб на кожному новому рулоні тканини, навіть якщо начебто той самий склад.

Типові помилки, які роблять навіть досвідчені

Типові помилки, які роблять навіть досвідчені

Одна з найпоширеніших — намагання виправити проблему з натягом, крутячи одразу всі регулятори. Це погана ідея. Змінюйте по одному, перевіряйте результат, і тільки потім переходьте до наступного. Інакше ви заплутаєтесь і не зрозумієте, яка саме нитка винна.

Друга помилка — ігнорування довжини стібка і ширини шва при налаштуванні натягу. Ці параметри теж впливають на те, як виглядає шов. Іноді проблема не в натягу взагалі, а в тому, що ширина обробки не відповідає товщині тканини.

І третя — забувають перевіряти, чи правильно заправлена нитка в диски натягувача. Буває так, що нитка просто не потрапила між дисками, а лежить збоку. Тоді хоч скільки крутіть регулятор — толку не буде, бо диски її взагалі не затискають.

Коли справа не в натягу

Іноді проблема виглядає як “поганий натяг”, а насправді причина інша. Тупа голка рве тканину і тягне нитки нерівномірно — заміна голки часто вирішує те, що здавалось проблемою натягу. Неправильно підібрана голка для конкретної тканини (наприклад, звичайна голка для трикотажу замість голки з кульковим кінчиком) теж дає схожий ефект.

Забите пилом і ворсом петельне механізм — ще одна причина, яку часто плутають із натягом. Якщо машина давно не чистилась, спробуйте спочатку прочистити її, а вже потім грати з регуляторами.

Швидкість шиття теж має значення, хоч про це рідко згадують. На дуже високій швидкості на тонких тканинах натяг ниток може поводитись не так стабільно, як на середній швидкості. Якщо проблема виникає саме на швидкому шитті — спробуйте трохи сповільнитись.

Налаштування натягу на оверлоці — це не одноразова процедура, а навичка, яка приходить з практикою. Кожна нова тканина, кожна нова котушка ниток може вимагати невеликого коригування. Головне — не боятись експериментувати на тестових клаптиках і завжди перевіряти результат перед тим, як братись за основний виріб. Зі часом рука сама відчуває, коли треба підкрутити регулятор на чверть поділки, а коли залишити все як є.