Потайний шов — це та штука, яка відрізняє домашній пошиття від “ой, а це ти сама шила?”. Підгин джинсів, спідниці, штор — скрізь, де стібки не мають бути видно з лицьової сторони, рятує саме він. І робити його насправді не так складно, як здається на перший погляд, коли дивишся на готовий виріб і не розумієш, де там нитка ховається.
Розберемося покроково, що для цього треба і як не наламати дров з першого разу.
Що таке потайний шов і навіщо він потрібен
Потайний шов — це стібок, який з лицьової сторони тканини майже не помітний, а тримає підгин чи оздоблення не гірше за звичайну строчку. Використовують його переважно для:
- підгину низу спідниць, суконь, штанів;
- обробки рукавів;
- пошиття штор та портьєр;
- закриття зрізів у виробах, де естетика важлива понад усе.
На відміну від ручного потайного шва, який шиють голкою вручну (і це, чесно кажучи, довго й нудно), машинний варіант робиться в рази швидше. Особливо якщо машинка має спеціальну лапку і функцію відповідної строчки.
Що знадобиться для роботи
Тут два варіанти розвитку подій. Перший — у вас звичайна побутова машинка з базовим набором строчок. Другий — модель зі спеціальною програмою “потайний шов” і відповідною лапкою в комплекті.
Для другого варіанту все простіше. Береться:
- швейна машина з функцією потайного стібка (позначається зазвичай значком у вигляді хвилястої лінії з проколами);
- спеціальна лапка для потайного шва — вона має напрямну пластинку, яка допомагає тканині рухатись рівно;
- нитки в тон тканини (це критично важливо, інакше весь сенс шва втрачається);
- голка відповідна до щільності матеріалу.
Якщо машинка без спецфункції — не панікуйте. Потайний шов можна зімітувати навіть на найпростішій моделі, використовуючи зигзаг. Про це нижче.
Підготовка тканини перед шиттям
Перед тим як братися за машинку, підгин потрібно правильно підготувати. Це той етап, який часто ігнорують, а потім дивуються, чому шов виглядає криво.
Спочатку тканину підгинають на потрібну висоту і заутюжують. Далі підгин ще раз підгортають всередину — приблизно на 5-7 мм, залежно від щільності матеріалу. Виходить така собі “гармошка” з двома складками. Саме на цьому вигині і буде проходити голка, захоплюючи лише кілька ниток основної тканини.
Для тонких тканин типу шифону чи віскози складку роблять меншою, для щільних — джинси, льон — трохи більшою. Тут доведеться орієнтуватись на власне відчуття та експериментувати на клаптику тієї ж тканини перед основною роботою.
Кстаті, про клаптик — це не порада для галочки. Настройки натягу нитки й довжини стібка на різних тканинах поводяться по-різному, і краще зіпсувати обрізок, ніж готову річ.
Налаштування машинки
Якщо у вашій моделі є режим потайного шва — знайдіть його на панелі. Зазвичай це піктограма з рядом прямих стібків, серед яких один “стрибає” вбік ширшим зигзагом.
Встановлюємо:
- довжину стібка — середню, орієнтовно 2,5-3 мм;
- ширину зигзага — невелику, щоб голка захоплювала мінімум тканини на “стрибку”;
- натяг нитки — трохи слабший за звичайний, щоб шов не стягував тканину.
Лапку для потайного шва встановлюють так, щоб напрямна пластинка щільно прилягала до складки тканини — тієї самої “гармошки”, яку робили на етапі підготовки. Саме ця пластинка не дає тканині зміщуватись під час строчки, і це головна причина, чому з такою лапкою результат виходить значно акуратнішим, ніж без неї.
Перший прохід краще зробити на пробному шматку. Пройдіться сантиметрів 10, розгорніть тканину і подивіться, як виглядає лицьова сторона. Якщо стібки помітні — зменшіть ширину зигзага. Якщо шов ледь тримає підгин — навпаки, трохи збільшіть захоплення тканини.
Покроковий процес шиття
- Підготуйте підгин — заутюжте і скласьте “гармошкою”, як описано вище.
- Заколіть голками або зафіксуйте прасувальним клеєм, якщо тканина ковзка.
- Встановіть лапку для потайного шва і відповідний режим на машинці.
- Розташуйте складку тканини так, щоб основна її частина йшла під лапкою, а вигин — під напрямною пластинкою.
- Почніть шити повільно, контролюючи, щоб складка не з’їжджала з пластинки.
- Через кожні 15-20 см зупиняйтесь і перевіряйте лицьову сторону — чи не проступають стібки занадто помітно.
- Завершивши шов, розправте тканину і заутюжте підгин ще раз для акуратного вигляду.
Швидкість тут — не найголовніше. Краще шити повільніше, але контрольовано, ніж потім розпорювати і переробляти.
Як зробити потайний шов без спеціальної лапки
Буває, що машинка не має ні режиму, ні лапки для потайного шва. Це не привід відмовлятись від ідеї. Використовуйте звичайний вузький зигзаг з невеликою довжиною стібка.
Складіть тканину тим самим способом — “гармошкою”. Прокладайте зигзаг вручну, орієнтуючись за складкою, притримуючи тканину пальцями так, щоб голка час від часу “проколювала” саму складку, а не проходила повз неї. Це вимагає трохи більше уваги і практики, зате результат виходить цілком пристойний, особливо на тканинах середньої щільності — бавовна, льон, тонкий трикотаж.
Головне тут — не поспішати і постійно контролювати, куди йде голка. На перших порах може здатись незручним, але після двох-трьох спроб рука звикає.
Типові помилки та як їх уникнути
Найчастіша проблема — стібки видно з лицьової сторони. Причина зазвичай в тому, що голка захоплює забагато тканини на “стрибку” зигзага. Виправляється зменшенням ширини зигзага або точнішим розташуванням складки під лапкою.
Друга поширена біда — шов стягує тканину, вона йде хвилями. Тут винен занадто сильний натяг нитки або занадто короткий стібок. Послабте натяг і трохи збільшіть довжину стібка — зазвичай цього достатньо.
Буває й таке, що нитка рветься посеред шиття. Найчастіше причина в занадто тонкій нитці для щільної тканини або в застарілій голці з затупленим вістрям. Заміна голки вирішує проблему в дев’яти випадках з десяти.
І ще один нюанс, про який мало хто згадує — вибір нитки в тон. Навіть ідеально виконаний потайний шов буде помітний, якщо нитка на пів тону світліша чи темніша за тканину. Краще брати нитку, яка трохи темніша за основний колір, ніж світліша — так шов візуально ховається краще.
Кілька практичних порад від досвідчених швачок
Перед основною роботою завжди варто пройтись пробним стібком на тому ж матеріалі, з якого шиється виріб, а не на випадковому клаптику іншої тканини — щільність і структура впливають на результат сильніше, ніж здається.
Для дуже тонких і слизьких тканин, типу атласу чи шифону, допомагає тимчасова фіксація підгину прасувальною стрічкою замість голок — так тканина не зміщується під лапкою і шов виходить рівнішим.
Якщо машинка постійно “тягне” тканину нерівно, спробуйте підкласти під низ тонкий папір для шиття (той, що використовують для вишивки) — він допомагає стабілізувати рух матеріалу і потім легко відривається.
Потайний шов — той навик, який після кількох спроб перестає здаватися складним і стає звичайною частиною процесу пошиття. Головне — не поспішати на перших порах, тестувати налаштування на клаптиках і не боятися розпорювати невдалі спроби. За кілька виробів рука сама запам’ятає, як тримати тканину і з якою швидкістю вести машинку, і тоді підгини перестануть бути проблемою.