Шифон — тканина, яка любить не всіх. Береш її в руки, а вона вислизає, зминається під лапкою, тягнеться там, де не треба, і в результаті замість рівного шва отримуєш хвилясту стрічку з дірочками від голки. Знайома ситуація? У мене перший досвід із шифоном закінчився тим, що я викинула половину викрійки і почала заново, вже розуміючи, що звичайні прийоми тут не працюють.
Ця тканина легка, повітряна, майже прозора — і саме через це з нею стільки клопоту. Але якщо знати кілька хитрощів, шифон перестає бути ворогом.
Чому шифон такий складний у роботі
Волокна шифону тонкі, а плетіння — досить пухке. Тканина ковзає по столу, зсувається під лапкою, тягнеться в косому напрямку. Голка, яка нормально проходить крізь бавовну чи льон, у шифоні може залишати затяжки або навіть дірки, які потім розповзаються.
Додайте сюди статичну електрику — шифон із синтетики любить прилипати до рук, до ножиць, до самої машинки. І ще один нюанс: тканина настільки тонка, що будь-яка нерівність шва одразу впадає в очі. Тут не сховаєшся за товщиною матеріалу.
Яка голка потрібна
Для шифону беруть тонкі голки — розмір 60/8 або 65/9. Якщо у вас під рукою тільки 80/12, краще відкласти роботу до магазину, бо товста голка просто продірявить тканину і залишить помітні сліди на швах.
Ідеально підходять голки з маркуванням “microtex” — вони мають гострий тонкий кінчик і менше пошкоджують делікатні волокна. Якщо шифон синтетичний (поліестер), можна взяти звичайну універсальну голку відповідного тонкого розміру. Для натурального шовкового шифону деякі майстрині рекомендують голки з кульковим кінчиком, хоча тут думки розходяться — пробуйте на клаптику перед основною роботою.
Нитки та натяг
Нитки — тільки тонкі, номер 100 або навіть 120 за системою Tex, поліестерові або шовкові. Товста бавовняна нитка на шифоні виглядає як мотузка на павутинні — недоречно і грубо.
Натяг верхньої нитки зазвичай трохи послаблюють у порівнянні зі стандартними налаштуваннями. Універсальної цифри тут немає — залежить від моделі машини і конкретного шифону. Робіть пробний шов на обрізку тканини, дивіться результат з обох боків. Якщо нижня нитка витягується петельками на лицьову сторону — послабте верхній натяг ще трохи.
Стібок і швидкість
Довжина стібка — коротша, ніж зазвичай. Десь 1,5-2 мм. Це дає більш рівний і акуратний шов, менше стягує тонку тканину.
Швидкість шиття — низька або середня. На шифоні швидка робота машини часто означає, що тканина не встигає рівно подаватися, збирається складками під лапкою або взагалі тягнеться разом з голкою вниз, у отвір голкової пластини. Це та ситуація, коли поспіх точно шкодить результату.
Як стабілізувати тканину перед розкроєм і шиттям
Найбільша проблема з шифоном виникає ще до того, як ви взялися за машинку — під час розкрою. Тканина зсувається, деталі виходять кривими, а потім вже ніяка машинка не врятує ситуацію.
Кілька способів впоратися з цим:
- Прасувальна стрічка або тонка папіросна калька під тканину під час розкрою — вона не дає шифону “плисти” по столу.
- Крохмальний спрей на тканину перед розкроєм — робить матеріал жорсткішим і легшим у роботі, потім крохмаль вимивається.
- Розкрій на одинарному шарі, а не подвійному — так менше шансів, що деталі зсунуться одна відносно іншої.
- Ваговиті предмети замість шпильок — шпильки на шифоні залишають дірки, а важкі предмети (наприклад, маленькі мішечки з крупою) утримують викрійку на місці без пошкодження тканини.
Під час самого шиття теж часто підкладають папір під тканину — звичайний калькований або спеціальний водорозчинний стабілізатор. Шиєте разом із папером, потім акуратно відриваєте його. Шов виходить набагато рівнішим, ніж без підкладки.
Лапка для шифону
Стандартна лапка-зигзаг може продавлювати тонку тканину і тягнути її нерівномірно. Краще працювати з роликовою лапкою (roller foot) або лапкою з тефлоновим покриттям — вони менше чіпляють тканину і дають рівномірну подачу.
Якщо такої лапки немає, деякі майстрині кладуть під звичайну лапку тонкий папір або скотч-стрічку на підошву лапки — це зменшує тертя і допомагає тканині просуватися рівномірно.
Обробка країв
Тут шифон вимагає особливої уваги, бо тканина сипучка. Необроблений край за кілька прань перетвориться на бахрому.
Найкращий варіант — французький шов (шов у шов, у два етапи), який повністю ховає зріз усередину і не залишає жодного відкритого краю. Так шифонові вироби виглядають акуратно навіть зсередини.
Оверлок теж підходить, але тільки якщо у вас тонкі нитки і правильно налаштований натяг. Стандартні налаштування оверлока для трикотажу чи бавовни на шифоні дадуть занадто грубий, стягнутий край. Зменшіть натяг ниток петлителів, скоротіть ширину і довжину стібка — і результат буде значно акуратнішим.
Ще один варіант обробки — вузький підгин, іноді його називають “французький рулик” (rolled hem). Багато побутових машин мають спеціальну лапку для такого підгину — вона підкручує край тканини і одразу прошиває його вузькою рівною смужкою.
Прасування шифону
Праска для шифону — це окрема історія обережності. Температура — тільки низька, режим “шовк” або “синтетика”, в жодному разі не бавовна чи льон. Краще прасувати через марлю або тонку бавовняну тканину, щоб уникнути ризику розплавити синтетичні волокна або опалити натуральний шовк.
Пара варто використовувати обережно — деякі види шифону (особливо з еластаном у складі) погано реагують на надмірну вологість під час прасування, тканина може деформуватися.
Кілька практичних порад із власного досвіду
Перед тим як братися за основний виріб, обов’язково прошийте пробний шматок такого ж шифону. Різні партії тканини, навіть однакового складу, поводяться по-різному — те, що працювало на одному відрізі, може не спрацювати на іншому.
Не поспішайте. Шифон — це той матеріал, де швидкість роботи прямо пропорційна кількості майбутніх переробок. Краще прошити повільніше, але з першого разу правильно.
Тримайте тканину злегка натягнутою з обох боків від голки під час шиття — це допомагає уникнути затягування тканини в отвір голкової пластини і зменшує хвилястість шва. Не тягніть сильно, просто підтримуйте, ніби направляєте тканину, а не тягнете її.
Якщо машина має регулювання тиску лапки — зменшіть його. Менший тиск лапки на тонку тканину означає менше зсувів і зборок під час шиття.
Шифон дійсно вимагає терпіння і трохи іншого підходу, ніж робота зі щільними тканинами. Але коли розберетеся з голками, натягом і стабілізацією тканини перед розкроєм — робота піде набагато легше. Головне — не намагатися прискорити процес і завжди тестувати налаштування машини на клаптику перед основним пошиттям. Тоді шифон із ворога перетвориться на тканину, з якою приємно працювати.