Заплуталась нитка, машинка почала “їсти” тканину або взагалі відмовляється шити рівний шов — у дев’яти випадках з десяти проблема саме в заправці. Здається, дрібниця, а насправді від правильної послідовності залежить якість строчки. Розберемо покроково, без зайвої води.
Спочатку підготовка
Перш ніж лізти в нутрощі машинки, підніміть голку у крайнє верхнє положення. Робиться це маховиком — тим колесом збоку. Якщо голка залишиться внизу або посередині, нитка не потрапить у потрібні гачки механізму, і вся заправка піде нанівець.
Лапку теж треба підняти. Це не просто формальність — коли лапка опущена, диски натягу нитки закриті, і нитка просто не зафіксується як слід. Потім здивуєтесь, чому строчка виходить кривою чи петляє знизу.
Голку рекомендують поставити нову або хоча б перевірити стару на предмет затуплення й викривлення. Стара голка з задирками часто рве нитку прямо під час шиття, і людина думає, що проблема в заправці, хоча насправді в самій голці.
Заправка верхньої нитки
Котушку встановлюють на штифт зверху машинки. У більшості побутових моделей — Brother, Janome, Singer — принцип однаковий, різниця хіба в розташуванні напрямних.
Нитка йде так:
- від котушки через першу напрямну (зазвичай це маленький гачок або отвір зверху корпусу);
- вниз до дисків натягу нитки — це такі металеві шайби, між якими нитка повинна пройти строго по центру;
- далі вгору до важеля-нитковода (він рухається вгору-вниз під час шиття, його ще називають компенсаційна пружина);
- знову вниз через одну-дві направляючі;
- і нарешті в вушко голки, спереду назад або з боку, залежно від моделі.
Тут важливий момент: нитка обов’язково повинна потрапити між дисками натягу, а не пройти повз них. Це найпоширеніша помилка. Виглядає ніби заправлено правильно, лапка опущена — нитка проскакує повз диски, і натяг просто не працює. Строчка виходить рихлою, петлястою знизу.
Перевірити просто: підніміть лапку і потягніть нитку легенько. Якщо йде вільно, без жодного опору — швидше за все, диски не захопили нитку.
Заправка шпульки
Тут два варіанти конструкції — горизонтальний і вертикальний шпульний гачок. У сучасних побутових машинках частіше зустрічається горизонтальний, він же роторний, він же прозорий пластиковий ковпачок зверху голкової пластини.
Спочатку намотайте нитку на шпульку. Для цього є окремий режим намотування — зазвичай перемикач збоку маховика. Нитка з котушки йде через напрямні до шпульки, кінчик закріплюється, і машинка сама намотує рівномірно.
Готову шпульку вставляють у шпульний контейнер так, щоб нитка розмотувалась у потрібному напрямку — зазвичай це позначено стрілкою прямо на корпусі машинки, або малюнком біля отвору. Переплутаєте напрямок — нижня нитка буде постійно заплутуватись у петлі.
Потім нитку протягують через прорізь пружини натягу шпульного контейнера. Тут теж є свій, менший диск натягу, і його часто забувають підкрутити при переході на іншу товщину нитки чи тканини.
У вертикальних човникових машинках (старі “Подільські”, деякі промислові моделі) шпулька вставляється в окремий човник, і послідовність трохи інша — там більше залежить від конкретної моделі, варто дивитись інструкцію саме до неї.
Як витягти нижню нитку нагору
Після заправки шпульки нитку треба підняти на поверхню голкової пластини, інакше перший стібок вийде заплутаним клубком знизу тканини — знайома всім історія.
Притримуйте верхню нитку рукою, опустіть голку вручну маховиком до самого низу і підніміть назад нагору. Голка захопить нижню нитку і витягне петельку. Підчепіть цю петельку пінцетом або голкою і витягніть повністю нагору, поруч із верхньою ниткою.
Обидві нитки — верхню і нижню — виведіть під лапку назад, залишивши сантиметрів 10-15 вільного хвоста. Це для того, щоб на перших стібках нитки не затягнуло в механізм і не утворився вузол знизу тканини.
Типові помилки при заправці
Найчастіше плутанина виникає через кілька речей:
Лапка опущена під час заправки верхньої нитки — диски натягу закриті, нитка проходить повз них.
Шпулька вставлена не тим боком — нитка розмотується у зворотному напрямку, і машинка постійно затягує петлі знизу.
Нитка не потрапила в важіль-нитковод — цей важіль критично важливий, без нього верхня нитка не буде компенсувати натяг під час руху голки, і строчка стане нерівною або взагалі порветься нитка.
Використання старої, пересушеної нитки — вона просто ламається на дисках натягу, особливо якщо котушка стояла відкритою кілька років.
Голка вставлена не до кінця або плоскою стороною не в той бік — здається дрібницею, але деякі машинки взагалі не захоплюють нижню нитку, якщо голка стоїть неправильно.
Особливості різних машинок
У оверлоків заправка складніша — там від трьох до п’яти котушок одночасно, і послідовність принципова: спершу заправляють петлителі, потім голки, і завжди в певному порядку, зазвичай позначеному кольоровими стрілочками прямо на корпусі. Переплутаєте порядок — оверлок просто не буде обшивати край, нитки будуть провисати або рватись.
Промислові машинки часто мають більш прості траєкторії заправки верхньої нитки, зате складніший доступ до шпульного контейнера — треба знімати голкову пластину повністю, а не просто відкривати кришечку збоку.
Комп’ютеризовані машинки останніх років іноді мають автоматичний ниткопротягувач — кнопку, яка сама протягує нитку у вушко голки. Зручно, але механізм цей досить delikатний і при неправильному використанні швидко ламається, тому краще все одно розуміти ручний спосіб на випадок, якщо автоматика вийде з ладу.
Що робити, якщо машинка все одно плутає нитки
Якщо після повторної, уважної заправки строчка все одно виходить кривою — перевірте натяг верхньої нитки регулятором (це коліщатко з цифрами, зазвичай від 0 до 9). Для більшості тканин середньої щільності підходить значення 4-5.
Спробуйте також іншу нитку. Дешеві нитки з поліестеру часто мають нерівномірну товщину, і машинка реагує на це смикано.
Перевірте, чи чиста голкова пластина і човник від пилу та обрізків ниток. Накопичення сміття в човниковому механізмі — доволі поширена причина, чому нижня нитка починає плутатись навіть при ідеальній заправці.
Заправка нитки — це той навик, який спочатку здається складним лабіринтом, а через кілька разів робиться на автоматі, майже не дивлячись. Головне — не поспішати перший раз і дивитись, куди саме потрапляє нитка на кожному етапі. Тоді і машинка служитиме довше, і шви виходитимуть рівні, без сюрпризів знизу тканини.