Тканина йде хвилями, шов схожий на гармошку, а вирівняти краї потім майже неможливо — знайома картина? Це одна з найпоширеніших проблем, з якою стикається і початківець, і людина, що шиє роками. Причин зазвичай кілька, і часто вони накладаються одна на одну, тому машину крутять, налаштовують, а результат той самий.
Розберемось послідовно, що саме викликає стягування, і як це виправити без походу до майстерні.
Неправильний натяг верхньої нитки
Найчастіша причина, з якої варто починати перевірку. Якщо верхня нитка натягнута занадто сильно, вона буквально тягне тканину до себе, утворюючи зборки вздовж шва. Особливо помітно це на тонких матеріалах — шифоні, батисті, трикотажі.
Спробуйте прострочити тестовий шматок і подивитись на зворотний бік. Якщо нижня нитка лежить рівно, а верхня видно знизу — натяг верхньої нитки явно завищений. Крутіть регулятор натягу на пів поділки в бік зменшення і перевіряйте знову. Це той випадок, коли краще робити маленькі кроки, а не одразу викручувати на максимум в інший бік.
Буває і навпаки — слабкий натяг нижньої нитки теж дає ефект стягування, тільки з іншого боку тканини. Тому дивитись треба на обидві сторони шва, а не тільки на лицьову.
Проблема в шпульці
Іноді причина ховається не в регуляторах, а в самій шпульній коробці. Нитка намотана нерівномірно, з перехльостами, або шпулька взагалі не рідна до моделі машини — усе це впливає на натяг знизу.
Спробуйте перемотати нитку на шпульку заново, рівномірно, без поспіху. Якщо машина зіпсована, шпулькового ходу — краще використовувати оригінальні шпульки, а не універсальні з базару. Різниця в діаметрі чи товщині металу буває мінімальна, але цього достатньо, щоб натяг збивався.
Голка не підходить до тканини
Це той момент, який часто ігнорують. Голка для джинси і голка для шифону — це різні інструменти, хоч зовні майже однакові. Товста голка на тонкій тканині просто рве волокна замість того, щоб акуратно проколювати їх, і в результаті шов стягується, тканина йде хвилями.
Орієнтовно підбір виглядає так:
- тонкі тканини (шифон, батист, шовк) — голка №60-70;
- бавовна, льон середньої щільності — №80;
- джинс, щільна тканина, кілька шарів — №90-100;
- трикотаж — окрема голка з закругленим кінчиком (стрейч або джерсі).
Якщо голка стара, затуплена або з мікрозагином — це теж часто дає стягування, навіть якщо номер підібраний правильно. Голки варто міняти регулярно, а не чекати, поки вона зламається.
Притискна лапка налаштована неправильно
Тиск лапки на тканину теж регулюється, хоч про це часто забувають. Якщо лапка притискає занадто сильно, тонка тканина не встигає рівномірно просуватись транспортером, накопичується і йде хвилями під голкою.
На більшості побутових машин є регулятор тиску лапки — зазвичай гвинтик або важіль зверху корпусу. Для делікатних тканин тиск варто послабити, для щільних — навпаки, збільшити. Якщо в інструкції до машини цей момент не описаний детально, можна орієнтуватись дослідно: трохи покрутили, прострочили тестовий шматок, подивились результат.
Транспортер зубчастий забитий або нерівномірно працює
Зубчики транспортера (той механізм знизу, що рухає тканину під голкою) з часом забиваються пилом, нитками, ворсом від тканини. Якщо вони не піднімаються рівномірно або частина зубчиків забита — тканина просувається нерівномірно, і шов виходить хвилястим чи стягнутим з одного боку.
Варто регулярно чистити цю зону — вимкнути машину, зняти голкову пластину, пройтись щіточкою і прибрати весь пух і залишки нитки. Це елементарне обслуговування, яке багато хто просто ігнорує роками, а потім дивується, чому машина шиє все гірше.
Швидкість шиття та ручне притримування тканини
Тут вже причина не в машині, а в техніці шиття. Коли тканину тягнуть руками під час прострочування — попереду голки чи ззаду — це порушує природний рух транспортера. Машина сама подає тканину зі своєю швидкістю, і якщо втручатись руками, виникає перекіс, стягування, іноді навіть пропуски стібків.
Правильна техніка — легко направляти тканину, не тягнучи і не притримуючи занадто сильно. Особливо це стосується тонких і слизьких тканин типу шовку чи атласу, де спокуса допомогти руками найбільша.
Тип строчки і довжина стібка
На тонких і еластичних тканинах занадто короткий стібок часто дає ефект стягування — нитки лягають дуже щільно, тканина не встигає розправлятись і йде хвилями. Спробуйте збільшити довжину стібка на 0.5-1 мм і подивитись, чи стане краще.
Для трикотажу взагалі варто використовувати спеціальну еластичну строчку (зигзаг або трикотажний стібок), а не пряму — звичайна пряма строчка на розтяжній тканині майже завжди дає стягування чи розриви шва при носінні.
Якість самої тканини
Буває і так, що справа взагалі не в машині. Дешеві синтетичні тканини, особливо тонкі, іноді мають нерівномірну структуру плетіння — і будь-яка машина на них дасть хоч якесь стягування. У такому випадку допомагає прасування тканини перед розкроєм, використання стабілізатора (флізелін, спеціальна плівка) з виворітного боку в зоні шва.
Для дуже проблемних тканин майстри іноді підкладають папір під шов — прострочують прямо по паперу, а потім акуратно його відривають. Спосіб трохи старомодний, але робочий.
Оверлок стягує тканину — окрема історія
На оверлоках причина стягування часто інша — це неправильний натяг однієї з чотирьох ниток (у моделях з чотирма нитками). Найчастіше винен натяг нижньої петельної нитки — якщо він завищений, край тканини закручується і стягується сильніше, ніж потрібно.
Тут теж діє правило поступових змін — крутити регулятор потроху, прошивати тестовий шматок, дивитись результат. І обов’язково перевіряти на тому самому типі тканини, на якому буде шитись основне виріб — на тонкому трикотажі і на щільній бавовні налаштування будуть зовсім різні.
Стягування тканини рідко буває через одну причину — частіше це комбінація з двох-трьох факторів одразу: не той натяг плюс не та голка, або забитий транспортер плюс завищений тиск лапки. Тому перевіряти варто по черзі, а не сподіватись, що один поворот регулятора вирішить усе одразу. Зазвичай десять хвилин тестових прострочок економлять потім кілька годин перешивання зіпсованого виробу.