Як підшити штани на швейній машині

Штани довші на пару сантиметрів — це, мабуть, найпоширеніша причина, чому люди взагалі дістають швейну машину з шафи. Купили нові, а вони “в підлогу”, або схудли-погладшали, чи просто зносилась стара підшивка. Насправді підшити холошу можна за 20-30 хвилин, навіть якщо раніше ви шили хіба що ґудзики.

Головне — не поспішати з розкроєм. Обрізали зайве — і все, назад не приліпиш.

Що знадобиться перед початком

Окрім самої машинки, варто підготувати:

нитки в тон (або трохи темніші — вони менш помітні на швах);
голки для машини — тонкі для трикотажу, товщі для джинси чи вовни;
шпильки або затискачі-кліпси;
сантиметрову стрічку та крейду або мильце для розмітки;
праска — без неї нікуди, підгин обов’язково потрібно заутюжити перед строчкою.

Якщо штани з щільної тканини, типу джинсів, стане в пригоді ще й спеціальна лапка для товстих швів — вона допомагає машині не “застрягати” на переходах через товщину.

Як визначити потрібну довжину

Одягніть штани разом із взуттям, у якому плануєте їх носити. Це важливо — з кросівками і з підборами довжина холоші виглядає по-різному, і різниця може бути суттєвою, сантиметра два-три.

Підверніть низ на потрібну довжину і заколіть шпилькою по колу. Краще покликати когось на допомогу — самому себе підколювати незручно, лінія виходить кривувата. Заміряйте отриману довжину підгину з обох боків та ззаду — часто виявляється, що штанина не рівна сама по собі, і це нормально, така особливість крою.

Розмітка та розкрій

Знявши штани, ще раз перевірте виміри лінійкою. Відкладіть від нового краю потрібну відстань для підгину — зазвичай це 3-4 см для класичних штанів і 2-2,5 см для тонких літніх моделей чи трикотажу.

Проведіть лінію крейдою по колу штанини. Якщо тканина обсипається (а джинса, наприклад, дуже любить це робити), додайте ще сантиметр на обробку зрізу оверлоком чи зигзагом.

Обрізайте ножицями рівно по лінії. Ножиці мають бути гострі — тупі просто рвуть тканину замість чіткого зрізу, особливо на щільному деніму.

Обробка зрізу

Перш ніж підгинати, край потрібно обробити, інакше тканина за пару прань перетвориться на бахрому.

Варіанти обробки:

Оверлок — найакуратніший спосіб, зріз обробляється і обрізається одночасно.
Зигзаг на звичайній машинці — якщо оверлока немає, підійде і так. Просто пройдіться широким зигзагом близько до краю.
Косий бейка — трохи довше за часом, зате виглядає дуже охайно, часто так роблять на вовняних штанах.
Обробка вручну оверлочним швом — варіант для тих, хто взагалі без машинки оверлочної, але має терпіння.

Для трикотажу зазвичай окрема обробка зрізу не потрібна — він не сиплеться, можна одразу підгинати.

Підготовка підгину праскою

Цей крок часто пропускають, а даремно — саме він відповідає за те, щоб рядок ліг рівно.

Підверніть тканину по розміченій лінії і пропрасуйте по всьому колу. Якщо на штанях спереду є стрілки, обов’язково слідкуйте, щоб вони збігались із загином — інакше готовий виріб виглядатиме перекошено.

Для товстих тканин корисно ще й підколоти підгин голками перпендикулярно до краю — так тканина не з’їжджає під лапкою машини під час строчки.

Види швів для підшивання

Звичайна пряма строчка

Найпростіший варіант. Прострочіть по колу на відстані 2-3 мм від верхнього краю підгину. Довжина стібка — середня, 2,5-3 мм. Такий шов видно ззовні, тому він більше підходить для джинсів, спортивних штанів, повсякденних моделей, де строчка є частиною дизайну.

Потайний шов

Використовується для класичних штанів, костюмних брюк, суконь — там, де шов не повинен бути помітним ззовні. Для нього потрібна спеціальна лапка для потайного шва (зазвичай йде в комплекті до машинки або купується окремо) і відповідний режим стібка — він є майже в усіх машинках середнього рівня, навіть побутових.

Принцип такий: підгин складається особливим чином, тканина трохи відгинається, і голка захоплює лише кілька ниток основної тканини знизу, не проколюючи наскрізь. Ззовні залишаються ледь помітні цятки.

Тут важливо потренуватись на клаптику тканини перед тим, як шити на самих штанах — з першого разу рідко виходить ідеально, регулятор глибини захвату голки часто доводиться підкручувати.

Обробка на трикотажі

Для еластичних тканин звичайна пряма строчка не годиться — вона рветься при розтягуванні. Тут потрібен або зигзаг, або спеціальний трикотажний стібок (якщо він є в машинці), або оверлок із трьома нитками.

Особливості для різних типів тканин

Джинси — тканина щільна, і якщо хочеться зберегти оригінальну “фабричну” облямівку внизу (жовту строчку в два ряди), можна відрізати низ, а потім пришити цю облямівку назад, підклавши всередину. Виглядає так, ніби штани взагалі не чіпали. Спосіб трохи муторний, зате результат того вартий — особливо якщо джинси улюблені.

Костюмні штани зі складу шерсті чи поліестеру шиються легко, головне — не затягувати нитку занадто туго, інакше тканина стягується хвилями по краю.

Трикотажні штани та спортивні — тут головний ворог це зашивання без урахування розтяжності. Якщо прошити звичайною прямою строчкою, шов трісне при першому ж присіданні. Обов’язково зигзаг або спеціальна трикотажна лапка.

Типові помилки початківців

Найчастіше новачки переплутують порядок дій — спочатку зшивають, а потім розуміють, що довжина не та. Тому міряти й підколювати треба саме на собі, в реальному взутті, а не “на око”.

Друга поширена проблема — забувають про припуск на шов при розкрої і в результаті штанина виходить коротшою, ніж планувалось. Краще завжди залишити на сантиметр більше про запас — відрізати зайве завжди простіше, ніж додати назад.

І третє — намагаються шити без прасування підгину. Без цього кроку рядок майже завжди виходить хвилястий, навіть на хорошій машинці з рівною подачею тканини.

Підшити штани самостійно — це не так складно, як здається, поки не спробував. Перший раз, звісно, піде трохи довше, ніж хотілося б, зате наступного разу все займе хвилин п’ятнадцять. А заощаджені гроші на ательє й задоволення від того, що зробили самі — цілком собі бонус.