Джинси завжди продають з розрахунком на середню довжину ноги, тому майже кожній другій людині доводиться щось підкорочувати. Хтось несе штани в ательє і платить за це гроші, хоча насправді підшити джинси вдома — справа на 15-20 хвилин, якщо є швейна машина і трохи терпіння.
Головна складність тут не в самому шві, а в товщині денімової тканини, особливо на подвійному підгині. Звичайна побутова машина іноді “спотикається” на чотирьох шарах джинсової тканини, голка ламається або строчка виходить кривою. Але це вирішується правильною підготовкою, а не купівлею нової техніки.
Що знадобиться перед роботою
Перед тим як сідати за машину, варто зібрати все необхідне, щоб потім не бігати по квартирі з наполовину розпореним підшивом.
- Швейна машина з можливістю прямої строчки (оверлок для цієї роботи не обов’язковий, хоча стане в пригоді для обробки зрізу)
- Голка для джинсу — товща за звичайну, з маркуванням 90-100
- Міцні нитки, бажано поліестерові, під колір джинсів або контрастні, якщо хочете зберегти фабричний вигляд
- Шпилька або кравецькі шпильки для фіксації
- Праска — без неї підгин ляже криво
- Сантиметрова стрічка
- Розпорювач швів, якщо плануєте зберегти оригінальний рубець
Голка — це, мабуть, найважливіший пункт зі списку. Люди часто беруть звичайну універсальну голку номер 80, і машина починає гнати пропуски стібків або взагалі відмовляється прошивати щільний шов. З голкою для джинсу таких проблем практично не буває.
Виміряти, скільки відрізати
Одягніть джинси разом із взуттям, у якому плануєте їх носити — з підборами довжина буде інша, ніж з кросівками. Підігніть штанину до потрібної довжини і подивіться в дзеркало збоку.
Тут є нюанс: не варто відразу відрізати зайву тканину. Спочатку заміряйте, скільки треба прибрати, і залиште запас 2-3 см на сам підгин плюс запас на всяк випадок. Джинси, на відміну від легких тканин, погано прощають помилки — переробити занадто коротку штанину вже не вийде.
Позначте лінію крейдою або кравецьким олівцем по колу штанини, знявши джинси і виклавши їх на столі. Виміряйте однакову відстань з обох боків, щоб штанини не виявилися різної довжини — це найчастіша помилка новачків.
Спосіб зі збереженням оригінального підгину
Це улюблений лайфхак багатьох, хто шиє джинси регулярно, бо він дозволяє зберегти фабричну строчку, потертості і навіть характерний вигляд необробленого краю, який виробники спеціально роблять на деяких моделях.
Суть проста: розпоровіть існуючий підгин знизу штанини за допомогою розпорювача. Акуратно, щоб не пошкодити тканину. Розправте край — він буде готовою заготовкою з подвійним підгином, який просто треба підняти на потрібну висоту і пришити назад.
Виміряйте, наскільки коротшою має стати штанина, і на цю відстину підніміть розпорений підгин всередину, ніби складаючи гармошку. Заутюжте нову лінію згину праскою з максимальною для деніму температурою, бажано через вологу марлю або спеціальну тканину для прасування.
Прострочіть по краю оригінальної фабричної строчки — вона зазвичай подвійна, тому доведеться пройтися машиною двічі. Зовні джинси виглядатимуть так, ніби їх взагалі не чіпали, різниця буде помітна тільки зсередини, де залишиться зайвий шар тканини від старого підгину.
Недолік цього способу — товщина шва зростає, і не кожна побутова машина легко проходить через чотири-п’ять шарів джинсової тканини одразу. Якщо машина слабка, краще перейти до класичного варіанту.
Класичний спосіб підшивки з відрізанням тканини
Тут все прямолінійніше, хоча фабричного вигляду вже не отримати — буде помітно, що штанина коротшала.
Відміряйте потрібну довжину з урахуванням запасу 2,5-3 см на підгин. Відрізайте зайву тканину гострими ножицями рівно по позначеній лінії. Підігніть край всередину на 1 см і заутюжте — це буде перший, чорновий підгин, який приховає зріз тканини.
Потім підігніть ще раз, тепер на 1,5-2 см, знову заутюжте. У підсумку виходить подвійний підгин без відкритого зрізу тканини всередині — так джинси не будуть кришитися і розповзатися після першого ж прання.
Приколіть підгин шпильками або зафіксуйте прищепками — так тканина не з’їде під час шиття. Прострочіть по колу на відстані приблизно 5-7 мм від верхнього краю підгину, обираючи довжину стібка трохи більшу за стандартну — 3-3,5 мм добре підходить для деніму.
Для більшої міцності можна пройтися другою строчкою паралельно першій, відступивши кілька міліметрів — саме так роблять на фабриках, і шов витримує роки носіння та десятки прань.
Особливості роботи машини з денімом
Джинсова тканина щільна, і машина це відчуває буквально з перших сантиметрів шва. Ось кілька моментів, які варто врахувати:
Якщо голка не проколює тканину з першого разу або чутно, як машина “тягне” матеріал, спробуйте покрутити маховик рукою на перших стібках — це допоможе голці пройти через товстий шар без ривка.
На місці, де перетинаються чотири-п’ять шарів тканини (зазвичай це бокові шви), машина може забуксувати. У такому випадку допомагає невеликий шматочок картону або спеціальна пластинка-компенсатор, яку підкладають з протилежного боку лапки, щоб вирівняти висоту.
Швидкість краще тримати середню, не поспішати. На великій швидкості голка частіше ламається саме на щільних ділянках.
Ниткам теж варто приділити увагу — тонка бавовняна нитка рветься на денімі майже одразу, тому краще брати міцний поліестер, який продають спеціально для джинсового шиття.
Типові помилки
Найчастіше люди відрізають зайву тканину відразу, без запасу, і потім виявляється, що штанина стала коротшою, ніж планувалося. Ще одна поширена помилка — забувають прасувати підгин перед строчкою, через що шов виходить хвилястим і нерівним.
Третя проблема — беруть звичайну тонку голку, яка гнеться або ламається на щільному шві. І четверта, вже суто естетична — забувають виміряти обидві штанини однаково, через що джинси стають кривими після підшивки.
Не варто також забувати відпрасувати готовий виріб після шиття — це прибирає дрібні заломи і робить шов охайнішим візуально.
Підшити джинси самостійно цілком реально, навіть якщо раніше ви ніколи не сідали за швейну машину. Головне — не поспішати з відрізанням тканини, взяти правильну голку і не боятися зробити пробну строчку на клаптику перед основною роботою. Через кілька спроб рука набивається, і підгин джинсів перестає здаватися складним завданням.