Шкіра — матеріал не з простих. Вона не прощає помилок, як тканина: якщо проколов голкою не там де треба, дірка залишиться назавжди. Ниткою тут не розпореш і не перешиєш по тому самому місцю. Тому перш ніж класти шкіряний клапоть під лапку, варто розібратись, що і як робити.
Чи можна шити шкіру на звичайній побутовій машинці
Так, можна. Але не будь-яку і не будь-якою машинкою.
Тонка шкіра — козлина, тонка яловича, шкіра для одягу товщиною до 1-1,2 мм — цілком піддається звичайній побутовій машинці. А от товсту шкіру для взуття, сумок чи ременів (від 2 мм і вище) побутова техніка вже не витягне. Голка гнеться, нитка рветься, машинка застрягає на середині шва і починає видавати дивні звуки, які нічого доброго не обіцяють.
Якщо плануєте шити шкіру регулярно — придивіться до машинок з посиленим мотором і металевим корпусом. Побутові моделі економ-класу з пластиковим корпусом для цього не підходять взагалі, навіть для тонкої шкіри вони швидко здаються.
Яка голка потрібна для шкіри
Це, мабуть, найважливіший момент. Забудьте про звичайні голки для тканини — вони мають закруглений кінчик, а для шкіри потрібен гострий, ще й особливої форми.
Існують спеціальні голки для шкіри — з ромбовидним чи трикутним вістрям (маркування зазвичай LR або Leather). Вони не проколюють волокна, а ніби прорізають матеріал, залишаючи чіткий рівний отвір без затягувань і розривів навколо шва.
Товщину голки підбирають під товщину шкіри:
- для тонкої (до 0,8 мм) — №90-100;
- для середньої (1-1,5 мм) — №100-110;
- для товстої (від 1,5 мм) — №120 і товще, хоча тут вже краще думати про промислову машинку.
Звичайна голка з круглим вістрям на шкірі просто рватиме матеріал по волокну, а не проколюватиме його акуратно. Наслідок — некрасивий шов і мікротріщини, які згодом розростаються.
Яку нитку вибрати
Тут теж не варто економити і брати першу-ліпшу котушку з коробки. Для шкіри найкраще підходять:
- поліестерові нитки — міцні, не розтягуються, стійкі до вологи;
- нейлонові — гарно тримають форму шва, підходять для виробів, які будуть згинатись (сумки, гаманці);
- вощена нитка — використовується частіше для ручного шиття, але деякі машинки її теж “з’їдають”, якщо голка достатньо товста.
Товщину нитки підбирають під вагу виробу. Для легких аксесуарів на кшталт чохлів чи невеликих косметичок вистачить нитки №40-50. Для сумок і ременів краще брати товщі — №20-30, вони витримають навантаження і не порвуться при першому ж різкому русі.
Налаштування машинки перед шиттям
Тут кілька моментів, які часто ігнорують новачки, а потім дивуються, чому шов кривий або матеріал зморщується.
Довжина стібка. Для шкіри стібок роблять довшим, ніж для тканини — приблизно 3-4 мм. Короткий стібок буде перфорувати матеріал занадто часто, і по лінії шва шкіра може просто розірватись, як поштова марка по перфорації.
Натяг нитки. Його краще перевірити на клаптику того самого матеріалу, з яким плануєте працювати. Занадто сильний натяг стягує шкіру і робить шов хвилястим, занадто слабкий — нитка провисає і шов виглядає неохайно.
Лапка. Звичайна лапка для тканини на шкірі буде “прилипати” і смикати матеріал нерівномірно. Тут виручає тефлонова лапка або лапка з роликами — вона ковзає по поверхні без тертя і не залишає слідів.
Підготовка шкіри перед шиттям
Шкіру не можна прасувати праскою, як бавовну чи льон — вона від високої температури може деформуватись або взагалі запектися. Замість цього краще:
Розкладіть виріб на рівній поверхні і дайте йому “відлежатись” хвилин 20-30, якщо матеріал довго лежав згорнутим у рулоні. Це особливо актуально для шкіри, куплену на ринку чи в магазині залишками — вона часто зберігається скрученою і має заломи.
Місця майбутніх швів варто заздалегідь позначити — крейдою для шкіри або спеціальним маркером, який легко стирається. Звичайна кравецька крейда для тканини на шкірі може залишити слід, який потім не відійде.
Якщо шви будуть на видному місці і важлива акуратність — попередньо проклейте краї спеціальним клеєм для шкіри або зафіксуйте канцелярськими затискачами. Голки, шпильки використовувати не варто — вони залишають дірки, які на шкірі назавжди.
Як шити, щоб не зіпсувати матеріал
Головне правило — не поспішати. Шкіра не тканина, тут немає другого шансу.
Швидкість шиття варто зменшити, особливо на поворотах і закруглених ділянках. На максимальній швидкості машинка може “з’їсти” зайвий сантиметр матеріалу або зробити стібок нерівним.
Перед початком шиття зробіть кілька пробних стібків на непотрібному клаптику того ж матеріалу тієї ж товщини. Це дозволить перевірити натяг, довжину стібка і взагалі зрозуміти, як поводиться конкретна шкіра — вони бувають дуже різні навіть у межах однієї партії.
Якщо шов виходить на два шари шкіри (наприклад, коли складаєте деталь навпіл), варто попередньо зменшити товщину по лінії згину — зрізати частину матеріалу зсередини спеціальним ножем для шкіри (шкіряним скальпелем чи стамескою). Це називається шкріння, і без нього товстий шов просто не пройде під лапкою.
Типові помилки початківців
Найчастіше новачки роблять кілька однакових помилок:
Беруть занадто тонку голку — і вона ламається чи гнеться на першому ж шві. Товщина голки має відповідати товщині матеріалу, тут економити не варто.
Намагаються розпороти неправильний шов і перешити на тому самому місці. На шкірі так не вийде — дірки від попередніх стібків залишаться видимими назавжди, доведеться або ховати шов іншим способом, або змиритись з дефектом.
Ігнорують пробний шматок і одразу починають шити основний виріб. Це найризикованіша помилка — краще витратити п’ять хвилин на тест, ніж зіпсувати цілий виріб через невірний натяг нитки.
Прасують шкіру звичайною праскою, щоб розправити складки. Результат — деформована або запечена ділянка, яку вже нічим не виправити.
Коли краще звернутись до майстра або спецмашинки
Якщо йдеться про товсту шкіру (взуттєву, сідельну, для ременів понад 3 мм), звичайна побутова машинка тут не впорається в принципі, скільки не намагайся підібрати ідеальну голку. Для таких матеріалів існують промислові машинки з посиленим ходом голки і потужним мотором — рукавні машинки для взуття чи прямострочні промислові з важким маховиком.
Для домашнього використання, якщо плануєте шити шкіру часто, варто розглянути напівпромислові моделі — вони компактніші за повноцінне промислове обладнання, але потужніші за звичайну побутову машинку.
Шити натуральну шкіру на звичайній машинці цілком реально, якщо матеріал не занадто товстий і підготовка зроблена правильно. Голка, нитка, довжина стібка, тефлонова лапка і трохи терпіння — ось весь секрет. Головне не поспішати і завжди тестувати на пробному клаптику, бо на шкірі помилки не виправляються, як на тканині. Зате результат, коли шов виходить рівний і акуратний, того вартий — вироби зі шкіри служать роками і виглядають набагато солідніше за будь-яку тканину.